Законопроєкт №9103, покликаний запровадити в Україні інститут реєстрованих партнерств як альтернативу шлюбу, здавалося, викликав хвилю обговорень та суперечок. Однак, після початкового сплеску інтересу, він поступово почав зникати з публічного дискурсу.
Зареєстрований ще у березні 2023 року народною депутаткою Інною Совсун, законопроєкт пройшов через низку комітетських слухань та отримав неоднозначні відгуки. Деякі експерти та громадські організації вітали його як важливий крок до забезпечення рівності прав для всіх пар, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації. Інші ж висловлювали побоювання щодо можливих негативних наслідків для традиційного інституту шлюбу.
Наразі доля законопроєкту залишається невизначеною. Він не був винесений на голосування у Верховній Раді, і невідомо, чи станеться це найближчим часом. У цьому тексті ми спробуємо розібратися, що зараз відбувається з цим важливим документом, які перспективи його ухвалення та які фактори можуть вплинути на його подальшу долю.
Читайте також: Естонська рада у справах біженців розпочала реалізацію “Програми екстреної підтримки засобів для існування”
Має погодити всього один комітет
Всі комітети, які підтримують чи не підтримують законопроєкт – це другорядне. Так говорить авторка законопроєкту народна депутатка України Інна Совсун. Для винесення на голосування у Верховній Раді проєкт має підтримати лише один основний комітет – комітет правової політики.
– Аби законопроєкт винесли на голосування він має пройти один комітет, головний. Це комітет правової політики. Всі інші комітети — додаткові. Їхнє проходження є бажаним, але не обовʼязковим. Навіть їх негативні висновки не є перепоною для прийняття законопроєкту, якщо є рішення головного комітету. І, на превеликий жаль, найбільша проблема у нас – це комітет правової політики, який не має бажання підтримувати цей законопроєкт. Там просто немає голосів для його підтримки. Разом з тим цей комітет також прекрасно розуміє, якщо вони його [законопроєкт] розглянуть і відкинуть, то це теж буде скандал. І тому вони це теж робити не хочуть і просто не виносять його на голосування в комітеті. Ось через це він фактично застряг. Винести в залу без рішення комітету теж неможливо, переконати достатню кількість людей всередині цього комітету так само неможливо.
При цьому авторка законопроєкту відмічає значний прогрес у підтримці серед депутатів і наголошує, що особисто спостерігає зміни: ті, хто колись висміювали ідею цього законопроєкту, зараз визнають його необхідність. Відбувається внутрішнє усвідомлення важливості цього питання, хоча воно ще не вилилося у конкретні дії.
– Основна перешкода — відсутність достатньої підтримки в комітеті правової політики. Я реалістично оцінюю ситуацію і розумію, що без додаткового тиску з боку Офісу Президента, цей комітет у поточному складі не зрушить з місця. У мене немає жодних сумнівів щодо цього.
Читайте також: Якісні державні послуги для кожного: шість громад отримали мобільні ЦНАПи
Запит на реєстровані партнерства
Серед українців запит на реєстровані партнерства є. Такий висновок можна зробити з величезної кількості знімків екрана, які викладали українці у соцмережах одразу після запуску послуги “Шлюб онлайн” в Дії.
– Інфополе показало, що є запит від українців, але депутати живуть в іншому світі. Вони читають Telegram-канали, де такого не показують. Для них це геть не очевидно, що є такий широкий суспільний запит, – каже народна депутатка.
При цьому Совсун сподівається, що один момент матиме позитивний вплив на розв’язання цього питання– це позиція ЄС. Європейський Союз напряму не вимагає прийняття цього законопроєкту, але з іншого боку вони будуть оцінювати готовність України до вступу за відповідністю критеріїв серед яких є і дотримання прав людини.
– І ось як вони будуть міряти чи дотримуємося ми прав людини? Правда в тому, що вони будуть міряти по відповідності критеріям Ради Європи. А по Раді Європи в нас є одне невиконане судове зобовʼязання, минулорічне рішення Європейського суду з прав людини, у якому йдеться про те, що Україна порушує права одностатевих пар, бо не створила юридичного механізму для оформлення таких стосунків. Питання в тому, наскільки швидко оці всі факти відкладуться в головах моїх колег, наскільки швидко прийде розуміння у різних людей, про те, що допоки ми будемо вважатися країною, яка не виконує рішення ЄСПЛ, то говорити про реальні перспективи членства в ЄС нам не випадає.
Читайте також: Право на освіту в умовах війни: які виклики постали перед державою?
Важливість для ЛГБТК+ спільноти
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну законодавство, що регулює відносини, відмінні від гетеросексуальних, було відсутнє. Хоча необхідність такого законодавства була визначена ще в урядовому Плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2015-2020 роки, через позицію релігійних організацій цей пункт плану не був виконаний.
Згідно зі звітом громадської організації “Інсайт”, війна загострила проблему відсутності шлюбної рівності. Виникли ситуації, коли партнери військовослужбовців не мали права відвідувати їх у лікарнях, приймати рішення щодо лікування або претендувати на спадщину. Ситуацію погіршило рішення уряду дозволити дистанційні шлюби лише для різностатевих пар.
В Insight public organisation запевняють, що на сьогодні майже в усіх країнах Європейського Союзу вже діє якщо не шлюбна рівність, то певна форма партнерств, або ж вони знаходяться на шляху до того, щоб запровадити таку форму в найближчому майбутньому. Таким чином, рух України до вступу в ЄС є ще одним чинником, що робить прийняття незабаром законопроєкту №9103 або аналогічного йому більш реалістичною перспективою. Разом із тим, позитивне голосування за нього поки не гарантоване, тому варто активізувати роботу з депутатами – насамперед тими, які наразі не визначилися з позицією, – щоб заручатися їхньою підтримкою.
– Законопроект про партнерства — це встановлення справедливості для людей з ЛГБТ спільноти, які десятиліттями залишаються безправними та невидимими, виборюючи своє право на існування. ЛГБТ-люди — це частина українського суспільства, яка захищає Україну на фронті на рівні з гетеросексуальними людьми, волонтерить та відбудовує нашу країну.
При цьому в Insight public organisation наголошують, що ЛГБТК+ спільнота має право бути визнаною державою, а ЛГБТК+ сім’ї мають бути захищеними, так само як і гетеросексуальні сімʼї, у разі загибелі однієї з партнерок чи партнерів. Це не про додаткові права, це про справедливість та рівність.
Читайте також: Усиновлення евакуйованих дітей: нові можливості та механізм
Скільки пропозицій одружитися
Станом на 17 вересня українці подали понад 760 тисяч заявок на одруження через послугу “Шлюб онлайн” у Дії. Ця значна кількість свідчить про великий попит на зручний та швидкий спосіб реєстрації шлюбу.
Проте, представники Дії уточнили, що ця статистика не включає випадки, коли система видає помилку. Це означає, що фактична кількість бажаючих скористатися послугою може бути вищою. Зокрема, невідомо, скільки пар не змогли подати заявку через однакову стать партнерів.
Це підкреслює необхідність законодавчих змін, які б забезпечили рівні права для всіх пар. Наразі “Шлюб онлайн” доступний лише для різностатевих пар.
Законопроєкт про реєстровані партнерства, який розглядається Верховною Радою, може запровадити альтернативну форму реєстрації стосунків для всіх пар. Це дозволить задовольнити існуючий попит та сприятиме побудові більш справедливого суспільства.
Читайте також: Освітній омбудсмен: Не витрачайте ваш час на непотрібну шкільну форму
