За даними дослідження, лише чверть українців, які були змушені виїхати за кордон через війну, мають намір повернутися на батьківщину. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що ці результати були оприлюднені в аналітичному звіті «Вимушене переміщення за кордон».
З початку повномасштабного вторгнення росії, за даними ООН, понад 6,8 млн українців отримали тимчасовий захист у різних країнах світу. Однак лише 25% респондентів висловили бажання повернутися до України, тоді як решта або не визначилися з рішенням, або планують залишитися за кордоном. Основними факторами, що впливають на вибір, є безпекова ситуація, рівень економічної стабільності та соціальні гарантії.
Опитування серед українців у різних країнах показують схожі тенденції. У Німеччині 65% українських біженців, які перебувають у Берліні, заявили про намір залишитися там, а в Норвегії не планують повертатися 47% опитаних.
Читайте також: Українцям за кордоном спростили визнання освіти
Життя за кордоном: історії трьох українок
Ірина, 22 роки, Ірландія
«Я працюю офіціанткою та фотографом, і хоча сумую за Україною, повертатися поки не планую. В Ірландії я знайшла роботу, завела знайомих, вивчила мову і добре заробляю. Спочатку адаптація була складною, але завдяки безкоштовним курсам англійської та дружньому ставленню місцевих, усе стало значно простіше.
Я дуже люблю свою країну, особливо українську кухню та наші краєвиди, але не бачу тут для себе перспектив. Якби Україна стала частиною ЄС і відкрилися можливості для вільного пересування та роботи, можливо, я б повернулася».
Ліза, 21 рік, Німеччина
«Я виїхала з України, коли вже мала хороший заробіток і власний бізнес, але через війну втратила все. У Німеччині я знайшла хлопця, планую продовжити навчання і залишитися тут.
З поверненням в Україну все неоднозначно. Я втратила зв’язок із багатьма друзями з батьківщини, та й мої професійні можливості зараз тут, а не вдома. Якби я могла продовжити свою справу в Україні, я б розглядала таку можливість. Але поки що не бачу для себе шансів відновити бізнес у тих умовах, які є зараз».
Таня, 23 роки, повернулася в Україну
«Після початку війни я опинилася в окупації, потім змогла вибратися й поїхати в Грецію до хрещеної. Але там мені було дуже складно: я не мала друзів, роботи знайти не вдалося, а сама країна мені не підійшла. Я не хотіла починати нове життя в іншій країні, а прагнула повернутися додому.
Україна — це місце, де я хочу працювати, будувати своє майбутнє та сплачувати податки. Ті, хто кажуть, що Україна не перспективна, просто самі не хочуть працювати над своїм майбутнім. Я розумію, що зараз непросто, але для мене повернення стало правильним рішенням».
Читайте також: За кордоном залишаються 5,2 млн українців
Думки фахівців
Фахівці зазначають, що повернення українців залежить від багатьох факторів, зокрема створення умов для інтеграції, стабілізації економіки та формування довіри до державних інституцій. Психологиня Вікторія Попова підкреслює, що важливим аспектом є зміна суспільного дискурсу щодо тих, хто виїхав. Вона наголошує, що інформаційна політика має працювати на об’єднання суспільства, а не на створення розколу.
“Держава має показати, що українці, які виїхали є цінними для неї. Має вестись робота в інформаційному просторі з ностальгією. Показати, як дома добре. Окрім того, пояснювати та працювати із тими хто не виїхав. Потрібно до нашого суспільства донести одне просте повідомлення – наші люди, які виїхали не є зрадниками. Малий відсоток тих хто виїхав інтегрувався в соціум інших країн(культура, мова, історія, ментальність). Саме через це українці за кордоном відчувають самотність і з цим болем можна працювати через соціальні мережі”, – додає психологиня Вікторія Попова.
Читайте також: Сервіс єВідновлення запрацював після кібератаки
Ринок житла також відіграє ключову роль у рішенні біженців. За словами рієлтора Ігоря Лутчина, ціни на нерухомість у країнах ЄС суттєво вищі, ніж в Україні. Це може стати стимулом для повернення частини українців, особливо тих, хто прагне придбати власне житло.
“Однокімнатна квартира у новобудові дома, ну майже у всіх регіонах України, крім Києва, Львова та Ужгорода – це 45000$. Тобто 45 тисяч і українець може розраховувати на власне житло. Якщо брати Східний блок ЄС, то вартість квартири буде стартувати від 100 – 120 тисяч євро. Середня ціна квартири у старому фонді Німеччини, Франції чи Італії коливається в межах 300 тисяч євро. Квартира у Відні в новобудові – понад 350 тисяч євро за 45 – 55 м²”, – каже Ігор Лутчин.
Читайте також: УВКБ ООН в Україні та Мінекономіки посилюють співпрацю, щоб створювати умови для повернення українців
Український уряд уже працює над програмами для сприяння поверненню громадян. Наприклад, Міністерство національної єдності отримало понад 150 млн гривень на нову ініціативу. Також діє державна програма «єОселя», яка пропонує доступну іпотеку для окремих категорій громадян. Це спільний проєкт державної компанії УкрФінЖитло і 9 приватних та державних банків. Іпотечний кредит в розмірі 3 або 7%, з періодом погашення до 20 років. Цей варіант підходить для тих, хто бажає взяти своє перше житло не в старому фонді, а в новобудові. 3% – це пільгова ставка для військових, поліції, медиків, ДСНС, вчителів та науковців. 7% – для всіх решту. Крім того ріелтор виділяє ще програму єВідновлення. Це державна програма, вона працює у форматі сертифікату на певну суму грошей між державою та банками-партнерами цієї програми. Люди, чиє майно пошкоджене, можуть звернутися до цієї програми і отримати сертифікат на суму, яка буде передбачена за їх типом пошкоджень Житло може бути відновлене за цим сертифікатом, або можна цим сертифікатом перекрити суму першого внеску в нове житло за програмою єОселя.
Попри труднощі, частина українців все ж повертається. Одні — через труднощі інтеграції за кордоном, інші — через бажання бути ближче до рідних та брати участь у відбудові країни.
Питання повернення українців додому залишається відкритим. Хтось бачить більше перспектив за кордоном, хтось прагне повернутися, попри труднощі. У будь-якому разі, вирішення цього питання потребує комплексного підходу з боку держави та суспільства.
Читайте також: Все менше українських біженців планують повернення додому