Повернення з фронту для багатьох ветеранів та ветеранок супроводжується складними психологічними станами та емоційними реакціями. Тривожність, страх, повторні спогади про пережите — усе це стає частиною повсякденного життя і потребує розуміння й підтримки з боку близьких та суспільства.
Одним із важливих понять є тригер — сигнал, який активує спогади про травму. Особливо небезпечні травматичні тригери, що раптово викликають паніку, страх або пригнічення. Якщо травматичний досвід не опрацьований, мозок сприймає загрозу як актуальну, запам’ятовуючи не лише подію, а й усе, що було поруч: запахи, звуки, зображення, навіть смак.
Читайте також: Головні матеріали тижня на Humanitarian Media Hub за 24–31 серпня
ПТСР
Серед поширених наслідків війни — посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Він змінює мислення, емоції та поведінку, ускладнює роботу та соціальні контакти. До основних симптомів належать повторні флешбеки, нічні кошмари, уникання нагадувань про травму, негативні зміни настрою, підвищена тривожність та гіперзбудливість. Якщо ці прояви тривають понад місяць і заважають життю, ймовірно, розвинувся ПТСР.
Окрім психологічних травм, ветерани часто стикаються з акубаротравмою — пошкодженням слуху та вестибулярного апарату через вибухові хвилі. Це може призводити до дрібних крововиливів, ушкоджень нервової тканини, проблем з координацією, постійного запаморочення та неможливості повністю відновити слух. Неодноразова дія вибухових хвиль здатна викликати хронічну травматичну енцефалопатію, пов’язану з поступовим руйнуванням мозку.
Читайте також: Як допомогти дитині впоратися зі страхом гучних звуків
Контузія
Ще одним наслідком є посткомоційний синдром або контузія, коли вибухова хвиля пошкоджує мозок через тиск рідин і тканин, створюючи мікропошкодження та розриви нервових волокон. Мозок рухається всередині черепа, ушкоджуючи клітини та тканини навіть без видимих зовнішніх травм.
Наслідки війни часто залишаються непомітними для оточення, але вони потребують уваги, розуміння та підтримки. Підхід до ветеранів із повагою та без осуду допомагає їм адаптуватися до цивільного життя та зберегти психічне здоров’я.
Матеріал підготовлено за даними “Довідника безбар’єрності”, ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Читайте також: Що таке “Інакша освіта” та як її застосувати в Україні
