У липні 2025 року внутрішнє переміщення та евакуація в Україні залишалися одним із ключових викликів, пов’язаних із безпековою ситуацією на сході та півдні країни. За даними моніторингової служби БФ «Право на захист», громади продовжували приймати нові хвилі переселенців, водночас намагаючись розширювати доступ до соціальних і медичних послуг, а також створювати можливості для тимчасового проживання.
Евакуація та переміщення населення
Активізація бойових дій зумовила посилений рух населення із прифронтових територій, зокрема Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя та Харківщини. ВПО прибували переважно до західних регіонів, зокрема на Волинь, Тернопільщину, Львівщину та Рівненщину. Серед переселенців значну частину складають літні люди, багатодітні родини, жінки з дітьми та особи з інвалідністю.
Водночас у низці регіонів фіксуються труднощі з реєстрацією ВПО. Так, у Чернівецькій та Івано-Франківській областях зростає кількість людей, які евакуюються самостійно, проте не завжди можуть оформити статус переселенця, якщо прибувають із формально «безпечних» міст, попри ризики обстрілів.
У Дніпропетровській області спостерігається зворотна тенденція: деякі родини, які поверталися на Херсонщину, знову виїжджають через загострення ситуації. Натомість частина ВПО, зокрема в Нікопольському районі, повертається до прифронтових сіл, іноді через припинення державних виплат.
Павлоград на Дніпропетровщині залишається ключовим транзитним центром евакуації: лише в липні там зареєстрували майже п’ять тисяч осіб, серед яких близько тисячі дітей.
Читайте також:Евакуація із прифронту. До кого звернутися по допомогу
Соціальні послуги та виклики реформ
У липні особливо відчутними стали труднощі з переданням функцій призначення соцвиплат до Пенсійного фонду України. У багатьох громадах зафіксовано проблеми з узгодженням баз даних, нестачею кадрів і браком технічних можливостей. Це ускладнює отримання допомоги для вразливих груп, включно з переселенцями.
Разом із тим, громади намагаються впроваджувати власні рішення. У Житомирській області мобільна служба адміністратора ЦНАП надає послуги вдома літнім людям і переселенцям, які не можуть пересуватися самостійно. У Кривому Розі соцпослугами одного з терцентрів користуються понад три тисячі осіб. Однак загальною проблемою залишається брак персоналу, транспорту та обладнання, що обмежує можливості таких установ.
Житлові рішення для переселенців
Забезпечення тимчасового житла залишається пріоритетом для багатьох регіонів. У Хмельницькій області будують багатоквартирний будинок на 154 квартири та створюють модульні містечка. У Київській області в межах ініціативи «ЗновуВдома» вже встановлено перші модульні будинки для переселенців із Донбасу, Херсонщини та Криму.
На Чернігівщині, у Сосницькій громаді, родини отримали мебльовані модульні будинки. Також розробляються нові положення про фонди тимчасового житла та проводиться інвентаризація наявних об’єктів. Однак на системному рівні проблемою залишаються високі тарифи на комунальні послуги в модульних містечках і складнощі з доступністю житла для найбільш вразливих категорій.
Читайте також: Попит на житло в Києві значною мірою формують ВПО
Медичні послуги та доступність допомоги
Доступ до медичних послуг для переселенців та вразливих груп різниться залежно від регіону. На Львівщині ВПО з хронічними хворобами стикаються з необхідністю самостійно оплачувати діагностику у разі відсутності направлення від лікаря.
Водночас у деяких громадах з’являються нові можливості. У селі Ташань Київської області відкрилася амбулаторія сімейної медицини, де жителі, включно з переселенцями, можуть отримати безоплатні консультації. У Кропивницькому на Кіровоградщині відкрито Центр психічного здоров’я, який уже прийняв перших пацієнтів.
Ситуація у сфері переміщення населення, забезпечення житлом і доступу до соціальних та медичних послуг залишається складною. Попри зусилля громад і запуск нових ініціатив, ключові виклики — нестача ресурсів, кадровий дефіцит і технічні труднощі — продовжують впливати на життя переселенців. Експерти відзначають потребу в гнучкій системі реагування, посиленій координації між державними структурами та гуманітарними організаціями й прозорій комунікації з населенням.
Читайте також: Майбутні медики вперше потрапили в інтернатуру через електронну систему
