У контексті інформаційного протистояння, роботи в умовах постійного тиску та цифрової присутності, українські журналістки дедалі частіше стикаються з онлайн-атаками, тролінгом, мізогінією та погрозами. Про це свідчать результати масштабного дослідження, проведеного ГО «Жінки в медіа».
Опитування охопило 142 медійниці з 127 редакцій по всій Україні. За словами дослідниць, Лізи Кузьменко та Ольги Білоусенко, онлайн-насильство має системний характер і впливає не лише на особистий добробут, а й на професійну ефективність жінок у медіа. Журналістки повідомляли про тривожність, зниження мотивації, страх виходити в публічний простір, а в деяких випадках — про зміну напрямку роботи або вихід із професії.
З-поміж найпоширеніших форм атак — тролінг у коментарях, сексистські або мізогінні висловлювання, поширення дезінформації, доксинг, погрози фізичною розправою, deepfake-контент і випадки порнопомсти. У деяких випадках насильство торкалося не лише самих журналісток, а й їхніх родин.
Попри це, більшість опитаних не зверталися по допомогу. Лише 13% шукали підтримки в колег чи керівництва, стільки ж — у поліції або приватно. Юридичну й психологічну підтримку отримали лише 7%, а до суду звернулася лише одна журналістка. Це свідчить про низьку довіру до існуючих механізмів захисту або про відсутність знань щодо них.
Критичною є і ситуація в самих редакціях. Лише кожна двадцята респондентка зазначила, що її редакція має політику реагування на онлайн-атаки. Більшість не отримують системної підтримки або не знають, як діяти у випадку нападів у мережі.
Понад третина учасниць дослідження ніколи не проходила навчання з цифрової безпеки чи протидії гендерному насильству в інтернеті. Саме тому важливо забезпечити доступ до освітніх ресурсів, алгоритмів дій, шаблонів звернень, юридичної та психологічної допомоги, а також створити підтримувальні редакційні середовища.
Читайте також: Завершилась програма грошової допомоги від ООН. Українці отримали 5 мільярдів гривень
