Уже понад два роки волонтерська ініціатива “Швейна рота” виготовляє адаптивний одяг для поранених військових і передає його безкоштовно у шпиталі по всій Україні — від стабілізаційних пунктів до реабілітаційних центрів. Ініціативу започаткували дві жінки, які мріяли просто навчитися шити, а стали засновницями найбільшого в Україні руху із виготовлення адаптивного одягу.
Читайте також: Сталий, але вразливий. Яким побачили громадянський сектор в Індексі ОГС 2024
“Ми просто принесли машинки і почали шити”
Історія “Швейної роти” почалася 28 лютого 2022 року, коли фінансистка Марина Пальченко та інженер-геолог Ксенія Самойлич, які відвідували разом швейний гурток, вирішили допомагати армії. “Ми просто принесли свої швейні машинки до порожнього офісу IT-компанії у Дніпрі і почали шити балаклави і термобілизну для військових”, – розповідає Ксенія. Вже за кілька тижнів дівчата досягли неймовірного — майже п’ять сотень пошитих балаклав за один день.
Новий запит — нова місія
У травні 2022 року до “Швейної роти” звернувся один зі шпиталів із запитом на адаптивний одяг для поранених. Він має бути таким, який не потрібно натягувати через голову або піднімати кінцівки, щоб його одягнути. У відповідь волонтерки почали виготовляти адаптивний одяг на липучках — зручний, функціональний і не травматичний. З того моменту цей напрямок став головним фокусом ініціативи, а одяг для поранених почав носити назву “кібер-одяг”.
Одяг передають безкоштовно до стабілізаційних пунктів, військових шпиталів, центрів протезування та реабілітації. За час існування “Швейна рота” пошила вже понад 100 тисяч одиниць такого одягу для понад 90 медичних установ в Україні.
Глобальна мережа допомоги
Сьогодні “Швейна рота” — це вже не лише дві засновниці, а понад 700 волонтерів і волонтерок, об’єднаних у 25 осередках. Ініціатива охоплює міста Житомир, Київ, Рівне, Полтаву, Тернопіль, Бобринці, а також закордонні хаби в Канаді (Торонто, Ванкувер), Польщі, Чехії, Німеччині та Швейцарії.
Майстрині шиють у різних умовах — від домашніх кухонь і бомбосховищ до швейних цехів і навчальних закладів. “У Британії є один волонтер, пан Девід, якому близько 60 років. Він навчився шити і долучився до нашої ініціативи – тепер він шиє адаптивний одяг”, – розповідає Ксенія. Щоб залучити більше охочих, команда створила відеоінструкції, покрокові майстер-класи та лекала, які дозволяють долучитися до пошиття навіть новачкам.
Всі майстрині “Швейної роти” працюють на волонтерських засадах. Кошти, отримані з донатів, спрямовують на закупівлю тканин, фурнітури та поштові витрати. Жоден виріб не продається — усі передаються безкоштовно пораненим.
Сьогодні “Швейна рота” — це більше, ніж волонтерський проєкт. Це доказ того, як громадянське суспільство може ефективно реагувати на складні виклики війни та підтримувати тих, хто потребує особливої турботи.
Читайте також: Сарана атакує поля України — аграріїв попереджають про загрозу врожаю
