У жовтні 2025 року в Україні розпочинається реалізація Плану гуманітарної відповіді на осінньо-зимовий період. Протягом шести місяців – до березня 2026 року – міжнародні гуманітарні організації планують надати допомогу 1,7 мільйонам людей, які найбільше постраждали від наслідків бойових дій, нестабільного енергозабезпечення та холоду. Загальний обсяг необхідного фінансування для реалізації плану становить 277,7 млн доларів США.
Читайте також: Фінансування громадських організацій України – виклики та шляхи вирішення
Погіршення ситуації через руйнування енергетичної інфраструктури
У 2025 році Росія відновила масштабні обстріли енергетичних об’єктів, спричинивши суттєві перебої з теплопостачанням та електрикою у багатьох регіонах України. У деяких населених пунктах люди залишалися без світла понад 20 годин на добу. Прифронтові території, зокрема на сході та півдні, зазнали найбільших руйнувань, у тому числі житлового фонду, що значно ускладнило підготовку до зими.
Найвразливішими залишаються внутрішньо переміщені особи, люди похилого віку, родини з дітьми, особи з інвалідністю, а також ті, хто проживає в тимчасових або пошкоджених будівлях. За оцінками гуманітарних організацій, до зими 2025–2026 понад 1,7 млн людей опиняться в умовах, що загрожують їхньому здоров’ю та безпеці.
Читайте також: Ринок нерухомості Києва. Ціни, тренди, єОселя та вплив ВПО
Пріоритети та стратегія гуманітарного реагування
План зимової відповіді узгоджений між 11 секторами гуманітарного реагування і спрямований на покриття критичних базових потреб. Його структура адаптована до потреб конкретних територій, типів поселень і категорій населення.
Серед головних пріоритетів – оперативне реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення екстреного житла та укриттів, постачання теплих речей і паливних ресурсів. Крім того, передбачено посилення роботи з надання грошової допомоги для оплати комунальних послуг і придбання палива, що дає людям більшу гнучкість у виборі засобів обігріву.
У плані враховано необхідність охоплення мешканців колективних центрів і закладів, які не підключені до централізованого теплопостачання. Для них передбачено встановлення обігрівачів, систем теплоізоляції та розгортання мобільних пунктів обігріву.
Читайте також: Мікропластик у Дунаї. Що показало велике дослідження та до чого тут Україна
Зміцнення координації та взаємодії з державними структурами
Реалізація плану тісно координується з українськими органами влади, зокрема Міністерством відновлення, ДСНС, обласними адміністраціями та громадами. Це дозволяє уникати дублювання зусиль, оптимально розподіляти ресурси й забезпечити адресне надання допомоги там, де вона найбільш потрібна.
Також важливу роль у реалізації плану відіграє участь міжнародних та національних гуманітарних організацій, які вже мають присутність у регіонах та володіють необхідними механізмами для ефективної логістики, моніторингу та звітності. Завдяки спільній роботі очікується, що підтримку вдасться надати до настання найнижчих температур, особливо у важкодоступних районах.
Читайте також: Допомогу в Україні отримали 3,5 млн людей за перші місяці 2025 року – звіт OCHA Ukraine
Оцінка потреб та моніторинг ефективності допомоги
Гуманітарні партнери здійснюватимуть постійний моніторинг ситуації, зокрема щодо стану житла, доступу до джерел обігріву та потреб населення в різних формах допомоги. Для цього буде використовуватися інформація від місцевої влади, польових працівників та спеціальних оцінок, включаючи дані про колективні центри та місця компактного проживання.
Завдяки системі моніторингу можна буде оперативно адаптувати дії у випадку загострення ситуації, погіршення погодних умов або нових атак на енергетичну інфраструктуру. План також передбачає гнучкість у перенаправленні ресурсів відповідно до пріоритетних потреб.
Читайте також: Як “зелені” вакансії формують нову економіку України
