У перші п’ять місяців 2025 року гуманітарні партнери в Україні надали допомогу 3,5 мільйонам із запланованих 6 мільйонів людей, охопивши 57 % від загальної мети. Разом із тим дефіцит фінансування становить 1,97 мільярда доларів із необхідних 2,63 мільярда, що суттєво обмежує можливості покрити життєво важливі потреби населення, особливо в прифронтових громадах.
Фінансування та головні донори
Станом на 31 травня 2025 року в Механізмі фінансового моніторингу (FTS) зареєстровано 659 мільйонів доларів фактичних внесків, що становить лише 25 % від потреб. Серед десяти найбільших донорів лідирують Європейський Союз з 613,4 мільйона доларів, США – 534,4 мільйона, Фонд Говарда Г. Баффета – 410,2 мільйона, Європейська комісія з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO) – 365,3 мільйона, а також Німеччина (172,0 млн), Канада (130,9 млн), Швейцарія (128,9 млн), Норвегія (86,5 млн), Італія (84,6 млн) та Данія (57,9 млн).
Читайте також: Як “зелені” вакансії формують нову економіку України
Охоплення допомогою за кластерами
Гуманітарні партнери надали підтримку найбільше в секторі водопостачання, санітарії та гігієни – 2,6 мільйона людей. Продовольчу безпеку та засоби до існування забезпечили для 1,8 мільйона, медичні послуги й медикаменти отримали 872 тисячі постраждалих, широкі ремонтні й непродовольчі набори – 452 тисячі, а послуги з психологічної підтримки та захисту охопили 657 тисяч. У сфері багатоцільової грошової допомоги взяли участь 183 тисячі осіб, тоді як освітні матеріали передано 273 тисячам дітей та дорослих.
Ситуація на передовій і виклики
Інтенсивні обстріли густонаселених районів у травні спричинили понад 1 000 жертв серед мирних мешканців — другий за величиною показник цього року. Значних руйнувань зазнали житлові будинки, школи, лікарні та транспортна інфраструктура в Запоріжжі, Києві, Одесі та Харкові, що ускладнило надання базових послуг і поглибило вразливість громад . За оцінками Міжнародної організації з міграції, масштабне переміщення громадян тривало в прифронтових Сумській, Донецькій і Дніпропетровській областях; тисячі евакуйованих потребували медичної допомоги, безпечного прихистку та правової підтримки, зокрема в транзитних центрах і місцях тимчасового проживання.
Читайте також: Евакуація із прифронту. До кого звернутися по допомогу
Роль місцевих партнерів і міжвідомчих конвоїв
Попри скорочення фінансування, гуманітарні організації зосередилися на чотирьох стратегічних напрямах: допомога найбільш вразливим поблизу лінії фронту, підтримка евакуації, екстрене реагування після обстрілів та допомога внутрішньо переміщеним особам. З січня до травня 2025 року працювали 23 міжвідомчі конвої, які доставили харчі, медпрепарати, гігієнічні набори та будівельні матеріали для 33 000 людей у прифронтових громадах Донеччини, Запоріжжя, Харківщини та Херсонщини. Локальні ГО й надалі виконують критичну функцію останньої милі, доставляючи допомогу до найважкодоступніших сіл і селищ.
Наступні кроки й рекомендації
В звіті наголошують: щоб досягти охоплення 6 мільйонів людей, гуманітарним партнерам слід оперативно закрити фінансову прогалину, залучивши приватний сектор до пожертв та активізувавши державну координацію. Необхідно посилити міжкластерну інтеграцію, особливо в сферах водопостачання, охорони здоров’я та захисту вразливих груп. Окрему увагу слід приділити моніторингу якості надання послуг, регулярному аудиту і розслідуванню інцидентів, аби гарантувати ефективність і прозорість реагування в Україні.
Читайте також: Екологічні наслідки війни Росії проти України
