Повномасштабне вторгнення Росії на територію України спричинило серйозну екологічну кризу. За оцінкою Міністерства оборони України, прямі збитки довкіллю до першого кварталу 2025 року становлять близько $9 млрд: війна «змінює ландшафти, забруднює ґрунти, водне середовище та атмосферне повітря». Щоденні обстріли та вибухи спричиняють накопичення тон забруднюючих речовин у повітрі, воді та ґрунті. Відколи військова агресія охопила всю країну, довкілля зазнає постійних руйнувань, а їхні наслідки будуть відчутні для здоров’я людей і екосистем десятиліттями.
Читайте також: Омбудсмен про війну, депортації й пропаганду
Забруднення повітря
Пожежі та вибухи на сході й півдні України штучно підсилюють викиди шкідливих речовин в атмосферу. Особливо небезпечним є паливо ракет та боєприпасів: заступниця міністра захисту довкілля Олена Крамаренко наголошує, що «їхнє паливо отруює ґрунт і воду, провокує хімічне забруднення довкілля. Пожежі спричиняють викиди у повітря, забруднення атмосфери». Уражені заводи й електростанції вибухають і горять, викидаючи в повітря чадний та вуглекислий газ, оксиди азоту, сірки та дрібнодисперсний пил. Через знищення промислових та енергетичних підприємств викиди парникових газів в 2022 році зросли приблизно на 23–26% у порівнянні з 2021 роком, а військові операції дали додатково понад 77 млн тонн СО₂-еквіваленту за перші 18 місяців війни. Масштабні лісові пожежі, спричинені обстрілами, лише посилюють проблему: за 2024 рік в Україні вигоріло близько 965 тис. га лісу – удвічі більше, ніж площа пожеж у всьому ЄС за той же період. Дим і попіл з фронтових лісів поширюються на сотні кілометрів, токсично забруднюючи повітря населених районів.
Читайте також: «Ваші сусіди — перші рятівники» — Магалі Мурлон про локалізацію допомоги та стійкість громад
Забруднення води
Військові дії спричинили серйозні наслідки для водних ресурсів. Руйнації та вибухи пошкоджують водоочисні споруди, канали та дамби – зокрема, частково зруйновано Каховську ГЕС, що обмілила. А це головне водосховище для півдня України. Як констатують експерти, в Україні «пошкоджено багато водоочисних споруд і каналів, які є частиною іригаційних систем… Вплив на водні екосистеми надзвичайний». Шкідливі речовини накопичуються у водоймищах, після руйнувань нафтобаз й хімічних сховищ. Так, під час обстрілів нафтобази виникли кілька великомасштабних розливів: наприклад, у Тернопільській області розлив мінеральних добрив спричинив масову загибель риби. Забруднення нафти та хімікатами виявлено не лише в епіцентрі бойових дій, але й у західних регіонах України через дальнє перенесення уламків та токсичного пилу.
Через забруднення і руйнування водної інфраструктури населення масово втрачало доступ до чистої води: за даними ООН, з квітня по грудень 2022 року кількість людей, позбавлених якісного питного водопостачання, зросла з 6 до 16 мільйонів. Забруднена вода потрапляє до річок і колодязів – насичуючи ґрунтові води нафтопродуктами, важкими металами та іншими токсинами. Мережі водопостачання та каналізації в зоні бойових дій практично не працюють, а підземні сховища води затоплюються зруйнованими шахтами, несучи розчинені солі й метали у навколишні акваторії.
Читайте також: Безкоштовне навчання першої допомоги в Україні – організації та курси
Забруднення ґрунтів
Ґрунти, особливо сільськогосподарські землі, зазнають катастрофічного забруднення. Бойові дії засипають поля і ліси будівельним сміттям, уламками бетону, скла, а також продуктами горіння нафтопродуктів і боєприпасів. За підрахунками Міндовкілля, найбільшу шкоду довкіллю завдають саме ракети: «їхнє паливо отруює ґрунт і воду, провокує хімічне забруднення довкілля». У ґрунт проникають важкі метали та отруйні елементи: піротехнічні вибухи викидають свинець, ртуть, арсен і фосфор, що надовго забруднюють землю і разом із дощами проникають у харчовий ланцюг. За оцінками експертів, близько 40% українських ґрунтів уже потерпають від ерозії та деградації; бойові дії лише поглибили цю проблему, додаючи нові токсичні забруднення.
Вирви від вибухів, воронки та переворот землі знищують родючий гумусовий шар. Міністр захисту довкілля зазначає, що після руйнувань ґрунти ще довго будуть непридатними для сільськогосподарського використання: «у майбутньому такі деградовані ґрунти довгий час не можна буде використовувати… вони будуть законсервовані». Значну частину українських чорноземів неможливо наразі обробляти через мінування і забруднення, що ставить під загрозу продовольчу безпеку та довгострокову відбудову аграрного сектору.
Читайте також: Життя на лінії вогню. Цивільні під прицілом дронів
Руйнування промислових об’єктів
Україна – аграрно-індустріальна країна, тому руйнування промислових об’єктів має фатальні екологічні наслідки. Постійні обстріли заводів, нафтобаз, шахт і складів хімікатів викликають викиди отруйних речовин і техногенні аварії. Під обстрілами знищено низку нафтових резервуарів та заводських реакторів – причому не лише в зоні активних бойових дій, а й у тилу через випадкові влучання снарядів. Наприклад, після удару по хімічному заводу «Сумихімпром» у лютому 2022 року стався витік аміаку в атмосферу, що потребував термінової евакуації і досі несе ризики забруднення ґрунтів і водозабору. У січні 2023-го вибухи влучили в дніпровський трубопровід, що постачає воду до Миколаєва, що призвело до аварійного розливу хімічних речовин і викликало масове переселення.
Крім того, росіяни цілеспрямовано підривають об’єкти атомної енергетики та зберігання відпрацьованого палива. Запорізька АЕС, найбільша в Європі, тримає під замком сотні тон ядерного палива під загрозою термоядерної катастрофи. Навіть без прямого теракту знищення її інфраструктури може призвести до радіоактивного забруднення величезної території. Для прикладу, еколог вважає, що найгірший сценарій – вибух на всіх шести реакторах – створить зону відчуження близько 2 млн км², а населення низки східноєвропейських країн опиниться під радіаційним зараженням.
Читайте також: Цивільний захист по-новому: як держава й громадськість будують спільну систему безпеки
Шкода природним екосистемам
Війна спричинила нищівний вплив на ліси, парки, річки та дику природу. Щонайменше 15% лісового покриву України вже постраждали від пожеж і вибухів. За останні три роки оголошено неймовірні масштаби: понад 1,7 млн га лісу (близько п’ятої частини усіх лісів країни) зазнали прямого впливу бойових дій. Лінія фронту прорізала ділянки національних парків та біосферних заповідників, де побудовано оборонні споруди і техніку. Російські війська використовують заповідні території як воєнні бази, ігноруючи їхній статус охоронних зон.
Окрім лісів, під вогнем опинились водно-болотні угіддя, степові та гірські екосистеми. Обстріли розлякували чи вбивали рідкісних тварин та птахів, а викиди токсинів спричиняють мутації і масову загибель флори і фауни. За даними екологів, близько 20% природно-заповідного фонду (озера, ліси, заказники) перебувають у зоні бойових дій і суттєво пошкоджені – багато заповідників, розташованих на Донбасі та Херсонщині, вигорають щороку. Каховка, втоплена окупантами в листопаді 2022 року, зруйнувала екологічну рівновагу на півдні України: обміління цього великого водосховища викликало засолення і отруєння ґрунту нижче по Дніпру, загрозу для запорізького узбережжя та посівів.
Читайте також: Як тане Гренландія. Справжній масштаб кліматичної кризи
Техногенні ризики та розмінування
Після трьох років війни Україна є також зоною масштабних техногенних загроз. Кожен камінчик і клаптик землі можуть приховувати вибухонебезпечні предмети: за оцінками ООН, понад 23% площі країни (приблизно 139 тис. км²) потенційно заміновано вибухівкою та мінами. Очищення такої території може зайняти десятиліття. Поки що тисячі людей і тварин гинуть або калічаться від прихованих мін і снарядів.
Крім того, постійна небезпека – це техногенні аварії, які трапляються через обстріли. Руйнування дамб, трубопроводів, резервуарів із хімікатами може викликати нові катастрофи: вибух ірпінської дамби навесні 2022 року затопив тисячі гектарів, а недавній удар по нафтопроводу на Харківщині завдав регіональній екології масштабної шкоди. Підземні води шахт Донбасу, де окупанти зруйнували системи відкачки, піднімаються й розчиняють важкі метали – так під загрозою перебувають питні басейни регіону.
Читайте також: 74% українських підлітків потребують профорієнтаційної підтримки — опитування U-Report і UMIND
Інфраструктурні проблеми
Руйнації війни порушили нормальне функціонування екологічної інфраструктури. Транспортні комунікації блоковані і розбиті, що утруднює доставку ресурсів для ремонту та відновлення систем. Багато сміттєвих полігонів та шлакосховищ виявилися на лінії фронту і загрожують проривом: їхнє затоплення чи руйнування може спричинити нові хімічні забруднення водойм і ґрунтів. Тирса і відходи від зруйнованих будівель закидують узбіччя, створюючи стихійні сміттєзвалища в зонах боїв. Енергетика також у жалюгідному стані: знищені лінії електропередач відрізають села і міста від водопостачання та очистки стоків. Поряд з військовими діями не працює нормальна система екологічного моніторингу – відсутність даних ускладнює реагування на аварії і довгострокове планування охорони природи.
Читайте також: Невидимий жах Херсона. Дрони-кілери проти цивільного населення
