Магалі Мурлон — представниця офісу Червоного Хреста при Європейському Союзі, який координує співпрацю між національними товариствами Червоного Хреста країн ЄС та інституціями Європейського Союзу (ЄС). Під час візиту до Києва вона розповіла про виклики, з якими стикаються гуманітарні організації, підходи до локалізації допомоги, а також про місце України на порядку денному ЄС у контексті повномасштабної війни.
– Чи можете ви представити нам, що таке офіс Червоного Хреста при ЄС і яка ваша роль у ньому?
– Дякую за запрошення. Мене звати Магалі Мурлон. Я працюю в Брюсселі в Офісі Червоного Хреста при ЄС. Це особливий Офіс, який об’єднує національні товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця із 27 держав-членів ЄС — від Франції, Бельгії й Іспанії до Норвегії й Ісландії, а також Міжнародну Федерацію Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. У нас є меморандум про взаєморозуміння з Українським Червоним Хрестом. Наша роль полягає в тому, щоби просувати й захищати позиції Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в інституціях ЄС — Єврокомісії, Раді та Європарламенті, займаючись, зокрема, гуманітарною дипломатією.
Читайте також: Яке майбутнє в українців за кордоном? Досвід громади у Швеції
Реакція ЄС на повномасштабне вторгнення
– З вашої точки зору, як ЄС реагує на повномасштабне вторгнення сьогодні?
– На рівні Офісу ми спостерігали потужну мобілізацію держав-членів та інституцій, але з самого початку було складно усвідомити масштаби кризи. Навіть через три роки ми досі «підтягуємося» одночасно в обороні, гуманітарній допомозі та відновленні стійкості громад. Ми відстаємо за багатьма параметрами, проте сподіваюсь, що вже наближаємося до рівня підтримки, якого Україна потребувала з першого дня.
Пріоритет України на тлі нових конфліктів
– В умовах ескалації на Близькому Сході та нових криз чи залишиться Україна пріоритетом для ЄС?
– Сподіваюся, що так. Після мого візиту до Києва бачу, що це питання нагальне. Данія, яка нині головує в ЄС, визначила Україну одним із головних пріоритетів на найближчі півроку. Однак цього терміну замало, тому необхідно координувати зусилля на всіх рівнях — від гуманітарної допомоги до відновлення й інтеграції.
Читайте також: Як допомогти при панічних атаках і кризах: практичні поради від психологині
Наслідки скорочення допомоги США
– Які наслідки для України матиме рішення США скоротити допомогу, і як утримати увагу донорів?
– Це рішення дійсно драматичне для гуманітарної системи загалом. Воно спонукає нас працювати ефективніше, більше локалізувати фінансування та підтримувати місцеві організації. Український Червоний Хрест уже довів здатність самостійно управляти великими обсягами коштів. Водночас слід нагадувати, що гуманітарна криза є наслідком політичного провалу, і треба посилювати тиск задля політичного вирішення конфлікту.
Локалізація допомоги та ефективність
– Як гуманітарні актори в Україні можуть діяти ефективніше з обмеженими ресурсами?
– Вони вже дуже ефективні завдяки роботі на рівні громад. У разі обстрілів чи надзвичайних ситуацій найближчі рятівники — це ваші сусіди. Тому ми інвестуємо в навчання з домедичної допомоги та підтримку ментального здоров’я, щоб кожна громада була готова реагувати миттєво.
Читайте також: Як допомогти мільйонам: історія «СпівДії» з перших днів війни
Фінансування та структура Червоного Хреста
– Як саме фінансується мережа Червоного Хреста та які джерела коштів?
– Кожне національне товариство є «помічником держави» за Женевською конвенцією і отримує урядове фінансування. Додатково ми залучаємо приватні пожертви громадян, корпоративні внески та підтримку міжнародних донорів — ЄС, Канади, Австралії. Завдяки диверсифікації джерел наслідки скорочення USAID менш болючі, ніж для інших організацій.
Пріоритети в діалозі з ЄС
– Які ваші ключові пріоритети у взаємодії з інституціями ЄС стосовно України?
– Насамперед — утримати Україну високо на порядку денному як із політичного, так і з точки зору гуманітарного реагування та відновлення. Потрібно посилити політичний діалог задля миру й закінчення конфлікту, продовжити фінансування допомоги всередині України та для переміщених осіб, а також активно підтримувати відбудову й відновлення інфраструктури.
Висновки конференції та звернення до українців і європейців
– Які уроки ви винесли з конференції в Києві і що б хотіли сказати українцям та європейцям?
– Конференція підтвердила, що ні Україна, ні ЄС не були готові до такої війни. Потрібно визнати помилки, інвестувати в підготовку суспільства до криз і навчитися бути готовими скрізь та завжди. Українцям я дякую за стійкість і вітаю з тим, що ви вже стали частиною Європи. Європейцям закликаю не втрачати цей момент — підтримувати Україну, шукати політичне вирішення та вчитися на цьому досвіді.
Читайте також: “Безпека — це спільна справа”. Інтервʼю з Тетяною Нехайчук про громади та їх участь в системі цивільного захисту
