Уже понад три роки тисячі українців живуть у зоні постійної небезпеки. Після початку повномасштабного вторгнення Росії дрони малого радіуса стали новим обличчям війни: тихі, швидкі, точні, але часто смертельно небезпечні для мирного населення. Попри технології, які дозволяють чітко бачити ціль, сотні цивільних — чоловіки, жінки, діти, літні люди — стали жертвами атак. Звіт Управління Верховного комісара ООН з прав людини свідчить: ці дрони не лише змінюють хід бойових дій, а й можуть обірвати життя тих, хто просто хоче вижити у своєму місті чи селі.
Читайте також: Невидимий жах Херсона. Дрони-кілери проти цивільного населення
Життя під прицілом — хто гине від дронів
З лютого 2022 до квітня 2025 року щонайменше 395 цивільних загинули, ще понад 2 600 отримали поранення внаслідок атак дронів. Більшість із них — це чоловіки, які просто йшли на роботу, везли дітей або намагалися купити продукти. Але серед загиблих — також жінки, діти та літні люди, які не встигли сховатися або не могли покинути свої домівки. Особливо вразливою стала старша частина населення: багато хто не мав змоги евакуюватися або залишити оселю. У Херсонській області, наприклад, літні мешканці сіл щодня ризикують життям, аби вийти по воду чи ліки.
Читайте також: Яке майбутнє в українців за кордоном? Досвід громади у Швеції
Транспорт як мішень
У зоні бойових дій поїздка до магазину чи лікарні перетворюється на лотерею. Автомобілі та автобуси стали частими мішенями — іноді дрони кружляють над вулицею, обираючи ціль, а тоді падають прямо в салон авто. Так, в одному з випадків у Херсоні дрон влучив у маршрутку, яка поверталася з ринку: серед загиблих — водій і двоє пасажирів, які просто хотіли встигнути додому до комендантської години.
Читайте також: Комісія за два дні. Як прискорені ВЛК загрожують безпеці війська
Медики та волонтери — теж у зоні ризику
Люди, які допомагають іншим, теж потрапляють під удар. Медичні бригади зазнавали атак щонайменше 29 разів: дрони влучали у «швидкі» з пораненими або лікарями всередині. В одному з таких випадків дрон ударив по кареті «швидкої» дорогою до лікарні — водій загинув, лікар і пацієнт отримали важкі поранення. Волонтери й ремонтні бригади, які намагалися відновити електрику чи привезти хліб у відрізані села, теж неодноразово ставали мішенями.
Читайте також: Цивільний захист по-новому: як держава й громадськість будують спільну систему безпеки
Коли відео не рятує, а вбиває
Оператори дронів бачать усе в реальному часі: вони можуть розпізнати, що в машині — дитина, що біля будинку стоїть літня жінка, що людина в полі — не солдат. Але вони нападають навіть попри те, що перед ними цивільні. У багатьох випадках це схоже на байдужість до людського життя. За міжнародним гуманітарним правом, цивільні мають бути захищені, навіть під час війни. Але щоразу, коли дрон атакує без розбору, цей принцип порушується.
Читайте також: Реабілітаційна система України перевантажена через війну та нестачу фахівців
Що можна змінити
Звіт ООН закликає Російську Федерацію дотримуватися правил війни. Необхідно запровадити подвійні перевірки цілей, навчати операторів дронів розпізнавати цивільні об’єкти, проводити розслідування в кожному випадку, коли постраждали мирні жителі. Не менш важливо — підтримувати тих, хто вижив, але втратив дім, родину або можливість рухатися. Права людини не можуть бути призупинені під час бойових дій. І кожна смерть, якої можна було уникнути, не просто трагедія, а порушення, яке має бути розслідуване і покаране.
Читайте також: Як держава бореться за дотримання прав громадян під час повномасштабної війни
