В Україні триває реформа військово-лікарських комісій (ВЛК), мета якої — пришвидшити процедуру ухвалення рішень щодо придатності військовозобов’язаних. У межах цього процесу строки проходження ВЛК скорочені до 2–3 днів. Але, як показує аналітичний звіт Медійної ініціативи за права людини, така швидкість обертається ризиками: на фронт потрапляють люди з серйозними захворюваннями, що становить загрозу не лише для них самих, а й для побратимів, бойових завдань і обороноздатності України.
Прискорена реформа ВЛК: цілі та наслідки
Триетапна реформа, запущена Міністерством охорони здоров’я спільно з Міноборони, передбачає впровадження електронного документообігу, нових форм обліку й скорочення часу ухвалення рішень до кількох діб. На папері це мало розвантажити систему, подолати черги та пришвидшити мобілізацію. У реальності ж процедура часто обмежується формальним переглядом документів без належного клінічного обстеження, консультацій з вузькими спеціалістами чи збору анамнезу.
Медичні експертиза в багатьох випадках проводиться за відсутності ключових обстежень, а деякі військовозобов’язані проходять ВЛК без зустрічі з лікарем. Усе це створює велику зону ризику: придатними визнають навіть тих, хто має ВІЛ, туберкульоз, гепатити, психіатричні діагнози або перебуває на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ).
Читайте також: Уряд впроваджує експериментальні зміни у систему військового обліку
Невидимі комісії та непрозора статистика
Позаштатні ВЛК масово створюються на базі цивільних лікарень, де вони не мають прямого підпорядкування військовому командуванню. З 729 у 2022 році кількість таких комісій зросла до 1041 у 2025-му. Але навіть ця розгалужена мережа не гарантує якості. Як зазначає МІПЛ, Міністерство охорони здоров’я не веде централізованої статистики щодо кількості виданих рішень, структури діагнозів або частоти визнання особи непридатною.
Відсутність уніфікованої звітності, аудитів або перевірок роботи позаштатних ВЛК унеможливлює оцінку того, наскільки об’єктивно і якісно ухвалюються медичні висновки. Така ситуація створює “сліпі зони”, у яких — без зовнішнього контролю — легко сховати зловживання, помилки або байдужість.
Читайте також: Сексуальне насильство в Інтернеті. Як діти в Україні стикаються з ризиками онлайн
Люди з тяжкими діагнозами на передовій
Практика показує, що пришвидшені рішення ВЛК призводять до випадків, коли до бойових підрозділів потрапляють люди з серйозними психіатричними чи неврологічними розладами. Колишня бойова медикиня Катерина Цимболинець згадує про чоловіка з множинним розладом особистості, якого визнали придатним, хоча його поведінка вже в перші дні на фронті становила загрозу для побратимів. Його довелося евакуювати, госпіталізувати, і лише після кількох втручань медиків і командирів рішення ВЛК переглянули.
Інший випадок — боєць з помірною розумовою відсталістю, який не міг зрозуміти наказів і не володів навичками самостійного письма. Він також був визнаний придатним і тільки після кількох тижнів психологічних розладів був знятий з бойових завдань.
Читайте також: Що потрібно знати про донорство крові в Україні і як правильно підготуватися до здачі крові
Витрати, які не покривають навіть аналізів
За оцінками експертів, фінансування ВЛК є неадекватним завданням, яке на них покладене. У 2024 році вартість одного проходження комісії становила приблизно 68 грн, а у 2025 році — 197 грн. Цих коштів недостатньо навіть для проведення базових лабораторних аналізів, не кажучи вже про консультації профільних фахівців.
Це не лише створює низьку якість експертизи, але й веде до серйозних фінансових втрат для держави. Коли на фронт потрапляє людина з недіагностованим розладом, вона швидко вибуває з ладу, потребує госпіталізації, евакуації, реабілітації — і все це з бюджету ЗСУ.
Відсутність контролю і механізмів оскарження
Ще однією серйозною проблемою є повна відсутність електронного або прискореного механізму оскарження рішення ВЛК. Людина, яка вважає себе непридатною до служби, змушена звертатися до суду, а це вимагає часу, юристів, ресурсів і не гарантує оперативного результату. За цей час військовослужбовець уже може опинитися на передовій.
Що пропонують експерти
Звіт МІПЛ містить чіткі рекомендації: запровадити централізовану систему обліку ВЛК, встановити стандартизовані вимоги до обстежень, створити незалежні аудитні групи з правом моніторингу, а також розробити електронний механізм оскарження для осіб, які не погоджуються з висновками комісії. Окрема увага має бути приділена категоріям осіб із ВІЛ, ЗПТ, психіатричними діагнозами, яким часто не надають належної уваги.
Читайте також: Як встановити інвалідність у 2025 році
