Більшість українських школярів стикаються з проблемою вибору професії без достатньої підтримки та доступу до якісної інформації. За результатами спільного дослідження платформи U-Report Ukraine та громадської організації UMIND, 74% опитаних підлітків віком 14–17 років зізналися, що їм бракує допомоги у визначенні професійного шляху. Опитування охопило 2161 респондента з різних регіонів України.
Найбільше українських підлітків планують вступати до вищих навчальних закладів — таких виявилося 61%, ще 15% віддають перевагу коледжам або закладам професійно-технічної освіти. Лише 6% орієнтуються на освіту за кордоном. Попри це, більшість досі не мають системної підтримки у виборі спеціальності.
Як показують результати, 72% підлітків радяться з родиною, приймаючи рішення щодо майбутньої професії, 62% шукають інформацію самостійно через інтернет, і лише 7% звертаються до професійних консультантів, зокрема профорієнтологів або психологів. Водночас, 42% учасників опитування повідомили, що профорієнтаційні заходи у школі відбуваються рідко, а 31% взагалі не стикаються з такими ініціативами. Це свідчить про серйозний розрив між запитом і наявною практикою.
Читайте також: Професійні очікування підлітків в Україні 2025: виклики, прагнення та вплив середовища
Олена Левандовська, голова ГО UMIND, коментувала виданню Economist ситуацію так:
«Результати опитування вкотре засвідчили, що профорієнтація має бути системним процесом, а не одноразовими заходами у випускних класах. Більшість школярів починають замислюватися про майбутню професію ще у 14–15 років, але лише 15,9% шкіл регулярно проводять профорієнтаційні активності. Попит на якісну інформацію значно перевищує її наявність».
Серед профорієнтаційних заходів, які учні все ж відвідують, найпоширенішими є зустрічі з представниками закладів освіти (55%), психологічне тестування (38%), профорієнтаційне тестування (36%) та зустрічі з професіоналами (26%). Водночас, 78% респондентів зазначили, що найзручнішим джерелом для них залишається інтернет. 61% висловили бажання особисто поспілкуватися з людьми, які вже працюють у певних сферах, а 54% зацікавлені в екскурсіях на підприємства.
Аналітики UMIND підкреслюють, що підхід до профорієнтації має бути диференційованим. Наприклад, підходи, що працюють у великих містах, не завжди будуть ефективними в сільських громадах або малих населених пунктах. Отже, потрібні гнучкі та регіонально адаптовані формати роботи.
Практичні ресурси для молоді вже існують
Щоб частково закрити інформаційну прогалину, UMIND разом з партнерами розробили низку доступних медіаінструментів. Це, зокрема, YouTube-шоу “УніверCheck” та “КоледжCheck”, у межах якого команда відвідала понад 30 закладів освіти по всій країні, аналізуючи умови навчання, популярні спеціальності та перспективи. У ще одному проєкті, “ПрофесіїCheck”, про свої кар’єрні історії розповідають відомі українці — Євген Клопотенко, Василь Байдак, Олександра Телегузова, Дмитро Лавріненко та інші.
Читайте також: Дефіцит кадрів та високе безробіття: парадокси українського ринку праці
Додатково школярі можуть отримати підтримку на освітньому інстаграм-акаунті u_education_, де публікують добірки з порадами, оглядами професій, стипендій та освітніх подій.
Профорієнтація — це не порада, а процес
Загалом дослідження демонструє, що українським школярам критично бракує системного, інтерактивного й адаптованого до їхніх запитів підходу у профорієнтації. В умовах, коли у світі існує десятки тисяч професій, а конкуренція за освітні можливості зростає, ефективна профорієнтація стає не розкішшю, а необхідністю.
Саме об’єднання зусиль держави, бізнесу, громадського сектору й медіа може забезпечити молоді можливість ухвалювати свідомі й обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього. Як показує досвід, навіть невеликі ініціативи можуть мати значний вплив, якщо вони дійсно орієнтовані на потреби підлітків.
Читайте також: Профорієнтація для підлітків: Фундація Катерини Осадчої запускає проєкт для вразливих категорій дітей
