Світ майже уникнув найгірших кліматичних сценаріїв, і викиди парникових газів можуть невдовзі досягти піка. Проте небезпеки ще попереду. З виходом США із Паризької угоди вдруге, новими рекордами температур і посиленою екстремальною погодою, перспективи залишаються невтішними. Міжнародна спільнота поставила за мету стримати підвищення середньої глобальної температури нижче 2 °C, а ідеально – до 1,5 °C. Майже через десять років після укладення Паризької угоди цей шлях усе ще залишається надзвичайно складним, однак низка зусиль з переходу на поновлювані джерела енергії та енергоефективність відсунули найгірші сценарії кліматичних наслідків.
Читайте також: Як держава бореться за дотримання прав громадян під час повномасштабної війни
Як ми опинилися тут
З початку індустріальної ери близько 1850 року обсяги парникових газів невпинно зростали. Найпоширеніший серед них – вуглекислий газ (CO₂), проте також важливу роль відіграють метан і закис азоту. Ці гази затримують тепло Сонця в атмосфері і перешкоджають йому повністю випромінюватися назад у космос. Відповідно до даних 2023 року, 41 % світових енергетичних викидів CO₂ припадало на спалювання вугілля для генерації електроенергії, 32 % – на використання нафтопродуктів у дорожньому транспорті, а ще 21 % – на природний газ, що використовують для опалення будівель та промислових процесів. Підвищення температури вже призвело до того, що 2024 року було зафіксовано найвищий рівень температури за всю історію спостережень, коли глобальна середня температура перевищила позначку +1,5 °C над доіндустріальним періодом – зі зрозумілими наслідками у вигляді смертоносних хвиль спеки, руйнівних повеней та інтенсивних тайфунів.
Читайте також: Коли життя залежить від донора: як розпізнати рак крові та чому трансплантація кісткового мозку — не виняток, а шанс
Куди ми рухаємося
У 2014 році Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) впровадила чотири Великі сценарії, звані «Шляхами концентрації» (RCP), які відображають можливі траєкторії розвитку клімату залежно від активності людства. Серед них лише «RCP 2.6» дозволяв би гарантувати дотримання цілей Паризької угоди (утримання потепління значно нижче 2 °C). Інші «RCP 4.5» і «RCP 6.0» передбачають помірні заходи, а сценарій «RCP 8.5» – майже відсутність дій і найбільші викиди. Якщо порівняти нинішню реальність з цими прогнозами, виявиться, що Земля спрямовується до підвищення температури приблизно на 2,7 °C до кінця століття – рівень, який науковці називають «безпрецедентною загрозою» для життя на планеті. Паралельно експерти IPCC розробили п’ять альтернативних шляхів соціально-економічного та політичного розвитку, серед яких найближчою до дійсності виявилася «середньошляхова» модель – нерівномірний розвиток, поступове зниження інтенсивності використання ресурсів і стабілізація зростання населення. Однак чинні сценарії вже застаріли, тому низка дослідників запропонувала модель «One Earth Climate Model» із жорсткішими обмеженнями викидів і бюджетом у 450 млрд тонн CO₂ до досягнення «нульового» балансу. Щоб укластися в ці межі, до 2050 року світ має повністю перейти на чисту енергію та відмовитися від спалювання викопного палива, а також зупинити вирубку лісів.
Читайте також: Штучний інтелект у гуманітарній сфері. Як технології допомагають людям
Чи досягли ми піку викидів
Незважаючи на швидке зростання потужностей відновлюваної енергетики, накопичувачів електроенергії та доступності електромобілів, глобальні викиди ще не зупинилися. Проте відчутний прогрес уже є. У 2023 році обсяг викидів ЄС зменшився на 8,3 % порівняно з попереднім роком. Викиди Європи сьогодні на 37 % нижчі за рівень 1990 року, тоді як ВВП регіону виріс на 68 % за той самий період, і ЄС залишається на шляху до скорочення викидів щонайменше на 55 % до 2030 року. В Австралії викиди знизилися на 0,6 % торік – країна вже на 28,2 % менше викидає, ніж у червні 2005 року, що є її базовим рівнем відповідно до зобов’язань Паризької угоди. Трохи нижчими за допандемічні є і викиди США, які наразі приблизно на 20 % нижчі за рівень 2005 року. Голосно чи тихо, але світ поступово рухається до того, щоб емісії CO₂ досягли максимуму до 2025 року, як рекомендують останні звіти IPCC. Досягнення піку цього року може стати переломним моментом: у 2024 році понад 90 % зростання виробництва електроенергії припало саме на відновлювані джерела. Швидко падають ціни на сонячні панелі, поширюються теплові насоси, електромобілі стали економічно вигідними – усе це дає надію.
Читайте також: Професійні очікування підлітків в Україні 2025: виклики, прагнення та вплив середовища
Що нас чекає попереду
Чи надто пізно рятувати клімат? Ні – нинішні технології, що зменшують або навіть нульові викиди, уже доступні за привабливою ціною. Навіть якщо 1,5 °C або й 2 °C виявляться недосяжними, кожна десята частина градуса відіграє роль у пом’якшенні катастрофічних наслідків. Кожна додаткова сотня гігават-годин відновлюваної електроенергії, кожна облаштована система енергоефективності, кожне підприємство, яке переходить на зелений водень чи біогаз, – усе це відсуває межу катастрофічних змін. Усі зрозуміли: швидкіше скорочення викидів, швидший розвиток «зелених» технологій – і шанс зберегти безпечне кліматичне майбутнє зростає.
Читайте також: Міжнародні практики підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю
