У періоди масованих обстрілів українці стикаються з високим рівнем тривожності, який може призводити до паніки та небезпечних ситуацій у громадських місцях. У метро, укриттях і навіть на вулицях можна спостерігати наслідки масового стресу, який не завжди помітний зовні, але вражає психіку — іноді до глибоких травм.
Як впоратися зі страхом під час обстрілів, чим небезпечна хронічна тривожність і що робити, якщо в укритті або метро ви бачите людину в паніці ми розпитали психологиню Світлану Беруашвілі.
За словами психологині, тривога — це природна реакція організму на небезпеку. Вона допомагає вижити.
«У стані хронічної тривожності тіло постійно перебуває в мобілізації. Ми, ніби не усвідомлюючи, очікуємо на небезпеку. В такому режимі організм швидко виснажується, і починають з’являтися психосоматичні симптоми — від безсоння до проблем зі шлунком чи серцем», — каже Беруашвілі.
Читайте також: Безкоштовна психологічна допомога для ветеранів та їхніх сімей: як отримати підтримку
Якщо тривоги надто багато, вона перетворюється на паніку, і в натовпі це може спричинити так званий «ефект доміно», коли одна людина запускає хвилю тривоги в усіх навколо. Особливо це помітно в закритих просторах під час повітряних тривог.
«Ми соціальні істоти. Коли одна людина починає панікувати, це передається іншим. Як на вокзалах у перші дні війни — натовпи в паніці затоптували людей, бо всі думали лише про виживання», — пояснює Беруашвілі.
Психологиня наголошує, що справитися з тривогою без підготовки складно. Стабільність психіки формується в буденному житті — через звички, читання, відео, роботу над собою. У кризових ситуаціях допомагають прості заземлюючі техніки, як-от дихання “по квадрату”, де людина фокусується на ритмі: вдих – пауза – видих – пауза. Але, підкреслює вона, якщо не працювати з психікою системно, навіть така техніка може виявитися недостатньою. Зокрема, вона радить практикувати mindfulness — медитативну техніку, яка допомагає усвідомлювати власний стан і керувати ним. Цей метод має наукове обґрунтування і широко використовується в сучасній психотерапії.
Читайте також: Як ветеранам адаптуватися після служби – поради від омбудсмана
Окрема тема — допомога іншим у кризових ситуаціях. Якщо ви бачите людину в паніці в метро, важливо не лякати її різкими діями. Почніть з простих запитань: «Ви мене чуєте? Ви знаєте, де знаходитесь?» — це допомагає повертати людину до реальності. Варто також запропонувати воду, можливість сісти або просто побути поруч.
«І дуже важливо, щоб людина відчула безпеку, навіть через погляд, голос чи дотик. Але не примусово — якщо дозволяє ситуація», — пояснює вона.
Також Світлана наголошує, що важливо пам’ятати й про власну безпеку: у деяких випадках агресивна поведінка може бути частиною паніки. Тож краще впевнитись, що вам нічого не загрожує і тільки тоді спробувати надати допомогу.
Читайте також: Понад 15 000 українців уже отримали допомогу через платформу “Вільний степ”
Ще одна поширена проблема — хронічний брак сну через стрес. Люди, які не висипаються кілька днів поспіль, втрачають концентрацію, працездатність і здатність адекватно реагувати. Це може призвести до професійного вигорання, погіршення фізичного здоров’я і навіть до небезпечних ситуацій на робочому місці. У таких випадках психолог радить роботодавцям бути гнучкими: дати людині час на відпочинок і повернення до стабільного режиму сну.
«Сон — це базова потреба. Якщо його систематично бракує, людина не відновлюється. А без відновлення — немає ні роботи, ні енергії, ні здоров’я», — каже Світлана Беруашвілі.
Фахівчиня наголошує, що зараз важливо не лише працювати та виживати, а й навчитися підтримувати себе — у побуті, в укриттях, у розмовах із близькими. А також вміти реагувати на кризу в інших: іноді просте «Я з тобою» може стати точкою стабілізації посеред паніки.
Читайте також: Психологічний стан військових можна буде контролювати через платформу “Призма”
