Повномасштабна агресія росії суттєво загострила становище людей з інвалідністю в Україні, створивши нові бар’єри для їхньої економічної та соціальної інтеграції. Ще до 24 лютого 2022 року в країні налічувалося понад 2,7 млн осіб з офіційно визнаною інвалідністю, однак із початком бойових дій ця цифра зросла через поранення, травми та обмежений доступ до медичних і реабілітаційних послуг. При цьому лише 41 % працездатних людей з інвалідністю змогли працевлаштуватися в останній тиждень перед опитуванням, у той час, як серед осіб без інвалідності цей показник становив 72 %. Тому для побудови стійкого та справедливого ринку праці в Україні необхідно виявити ключові перешкоди та запропонувати практичні рішення, здатні забезпечити економічну незалежність і гідний рівень життя вразливих груп населення.
Повний текст дослідження читайте за посиланням.
Стан інвалідності та працевлаштування в умовах війни
До початку повномасштабного вторгнення в Україні було зареєстровано близько 2,73 млн осіб з інвалідністю, що становило 6,7% населення. Протягом 2022–2024 рр. їхня кількість за офіційними даними зросла до 2,84 млн, хоча реальний приріст, за оцінками експертів, майже втричі перевищує статистику через затримки в оформленні документів і бюрократичні перепони. Сьогодні приблизно 85% людей з інвалідністю перебувають у працездатному віці, і близько 90% з них можуть працювати за умови відповідного облаштування робочого місця. Разом із цим загальна чисельність працездатного населення за два роки війни скоротилася майже на 39%, що посилює конкуренцію на ринку праці та ставить під загрозу економічну спроможність осіб із вадами здоров’я.
Читайте також: Як встановити інвалідність у 2025 році
Економічні виклики та бар’єри доступу до праці
Незмінні соціальні стандарти в умовах високої інфляції призвели до зниження реального рівня доходів людей з інвалідністю. Мінімальні пенсійні виплати станом на початок 2025 р. становлять від 2 093 грн для працюючих осіб з II–III групою інвалідності до 2 760 грн для I групи, що значно не покриває базові потреби. Окрім фінансових обмежень, літні та маломобільні працівники зіштовхуються з нерівним доступом до професійної реабілітації та розумних пристосувань, без яких ефективна праця стає неможливою. За результатами опитування роботодавців, понад половина вважає оформлення працівника з інвалідністю занадто громіздким і невигідним, а кожен четвертий сприймає працю таких кандидатів як “додаткову можливість для соціального доходу”. Це свідчить про необхідність як реформування законодавства, так і просвітницької роботи серед бізнес-клубу та кадрових служб.
Читайте також: Що використовують люди з інвалідністю в Україні – дослідження
Вплив відключень електроенергії та інфраструктурні перешкоди
Регулярні відключення електроенергії ускладнюють роботу людей, котрі залежать від медичного обладнання вдома та дистанційної роботи. Часто вони залишаються позбавленими можливості вчасно отримати інформацію про вакансії чи пройти онлайн-навчання. Додатково багатоповерхові будівлі та соціальні центри в багатьох регіонах не пристосовані до потреб маломобільних груп, а план евакуації для осіб з інвалідністю або взагалі відсутній, або не відповідає реалізації стандартів доступності.
Роль кластера FSL та міжнародні кращі практики
Кластер продовольчої безпеки та засобів до існування (FSL), що координується FAO та WFP, відіграє важливу роль у створенні інклюзивних програм працевлаштування. Учасники дослідження відзначають значний внесок таких організацій, як “Карітас”, Save the Children та Business Network of Rural Women, які допомагають адаптувати навчальні курси й робочі місця під реальні потреби людей з інвалідністю. Міжнародний досвід (IASC, CBM) підтверджує ефективність комплексного підходу, що поєднує доступ до базових послуг, прогнозовану логістику та підтримку бізнесу в облаштуванні безбар’єрного середовища.
Читайте також: В Україні з’явилася нова причина встановлення інвалідності
Рекомендації для держави, бізнесу та гуманітарних організацій
Аналітики пропонують наступні кроки: модернізація законодавства шляхом введення цільових внесків бізнесу замість штрафів, спрощення процедур оформлення інвалідності та звітності роботодавців, розвиток цифрових платформ для пошуку роботи та комунікації всіх стейкхолдерів, а також системна інформаційна кампанія для подолання упереджень у суспільстві. Лише синергія державних ініціатив, частка відповідального бізнесу та підтримка гуманітарного сектора дозволять побудувати стійкий інклюзивний ринок праці, де кожен зможе реалізувати свій потенціал.
Читайте також: Як отримати інвалідність після поранення: детальна інструкція
