У квітні 2025 року ситуація для мирного населення в Україні різко загострилася: зафіксовано найвищий рівень жертв серед цивільних осіб з вересня 2024 року. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, 209 людей загинули та 1146 отримали поранення. Порівняно з березнем 2025 року кількість загиблих зросла на 23%, а у порівнянні з квітнем 2024-го цей показник перевищив 84%. Майже всі випадки сталися на територіях під контролем української влади, що свідчить про зростання рівня загрози навіть у відносно безпечних регіонах.
Читайте також: “Безпека — це спільна справа”. Інтервʼю з Тетяною Нехайчук про громади та їх участь в системі цивільного захисту
Діти під прицілом: зростання дитячих жертв
У квітні загинули щонайменше 19 дітей, ще 78 дістали поранення. Для порівняння, за попередні чотири місяці 2025 року в Україні загинули «лише» 17 дітей — тобто саме квітень вибив усі попередні місяці разом узяті. Трагедія у Кривому Розі 4 квітня стала однією з найстрашніших: вибух фугасної балістичної ракети над місцевим парком забрав життя семи хлопчиків і двох дівчаток. За свідченнями очевидців, щільний дощ із металевих уламків перетворив дитячий майданчик на суцільну вирву; медики, які прибули через кілька хвилин, констатували численні осколкові поранення в малечі.
У багатьох постраждалих дітей згодом діагностували посттравматичний стресовий розлад. Психологи вказують, що навіть ті, хто фізично не зазнав тяжких травм, можуть потребувати довготривалого лікування — адже переляк і сліди жаху залишаються в пам’яті набагато довше за тілесні ушкодження.
Ракетні удари та баражуючі боєприпаси: нова хвиля руйнувань
Майже половина всіх цивільних жертв у квітні спричинена застосуванням ракетної зброї та дронів-камікадзе з боєголовками, що кружляють над містом, поки не досягнуть цілі. Особливо болючими стали обстріли історичних центрів і густозаселених мікрорайонів: у Сумах 13 квітня одразу дві ракети впали за дві хвилини, зруйнувавши фасади старовинних будинків і спричинивши масовий наплив постраждалих до місцевих лікарень. Жителі, які виходили на вулицю, щоб допомогти першим пораненим, потрапляли під наступні удари, що лише посилювало загальну кількість жертв.
У Харкові 18 квітня ракета вибухнула біля житлового будинку й уразила сусідні двори: там загинув 79-річний пенсіонер, а понад сто людей отримали травми різного ступеня тяжкості. Подібні удари демонструють, наскільки зброя з великою зоною ураження стала майже повсякденною загрозою для мирних жителів.
Читайте також: Стартує новий проєкт відновлення українських громад від ПРООН
Безпілотники: тінь над прифронтом
Атаки безпілотників близького радіусу дії, які досі сприймалися як другорядна загроза, у квітні забрали життя 23 % усіх жертв серед цивільних. Найгучнішим інцидентом стала атака на автобус у Марганці Дніпропетровської області 23 квітня: бойовий дрон скинув боєприпас прямо в салон, де їхали робітники гірничо-збагачувального комбінату. Дев’ятеро пасажирів загинули на місці, ще п’ятдесят вісім отримали осколкові та контузійні поранення. Очевидиця події пригадує, що після вибуху автобус перетворився на розпечений металобрухт, у якому вона сама опинилася під завалами сидінь. Медики та рятувальники, які прибули за викликом, працювали в умовах постійної загрози нових ударів дроном.
З огляду на те, що безпілотники можуть долати лінію фронту легко й без попередження, експерти винагороджують необхідність посилення протиповітряної оборони навіть у зоні безпосереднього контакту з ворогом.
Атаки на цивільну інфраструктуру: холод і темрява
Окрім втрат серед населення, квітневі удари були спрямовані на енергетичні об’єкти в Херсонській області. Шість разів поспіль російські війська завдавали ударів по лініях електропередач і підстанціях, внаслідок чого тисячі людей опинилися без світла, тепла та можливості користуватися електротранспортом. У результаті відключень десятки шкіл і дитсадків були змушені працювати у напівтемряві або зовсім призупинити заняття, а медичні заклади відчули брак невідкладного обладнання.
Брак опалення й освітлення створив величезні ризики для здоров’я особливо вразливих груп: людей похилого віку і тих, хто має хронічні захворювання. Відновлення ліній відбувалося з перебоями через триваючі обстріли, що лише поглиблювало гуманітарну кризу в регіоні.
Читайте також: ПРООН та Глобальний договір ООН запускають опитування українських компаній
Ціна непідконтрольності
Моніторингова місія ООН звертає увагу, що офіційні цифри, ймовірно, занижені — через складнощі доступу до деяких районів і тривалу перевірку даних. З 24 лютого 2022 року жертв серед цивільних може бути значно більше, особливо у містах, які зазнали інтенсивних боїв на початку великої війни. Щоденний аналіз ситуації засвідчує: мирні люди стають мішенню численних видів озброєння, і бездіяльність міжнародної спільноти або недостатність механізмів захисту лише підсилюють їхню вразливість.
Читайте також: 139 жертв у січні. Новий звіт ООН щодо смерті цивільних від атак Росії
