До 2022 року ДСНС сприймали як інспекторів із протоколами. Сьогодні — як партнерів, що поруч у найкритичніші моменти.
У цьому інтерв’ю Тетяна Нехайчук, керівниця проєктного офісу Всеукраїнської асоціації ОТГ та директорка Boosters Consulting Group, розповідає, як місцеве самоврядування і Служба цивільного захисту об’єднали зусилля у відповідь на нову реальність війни.
Добровільні пожежні команди, міжнародні проєкти, жіночі ініціативи та UCPM — як громади стають потужною другою лінією оборони.
Читайте також: “Ми тут, щоб слухати вас і працювати як рівноправні партнери” — керівниця команди HLF Ґрітт Ріхтер
Співпраця громад та ДСНС
– Пані Тетяно, як рятувальники ДСНС та місцеві громади співпрацюють для захисту людей від небезпек?
– До повномасштабного вторгнення ДСНС сприймалася громадами як контролюючий орган з інспекціями та штрафами, взаємодії практично не було. Від початку війни органи місцевого самоврядування та Служба цивільного захисту об’єдналися перед спільними викликами. Нашій команді вдалося вибудувати співпрацю: рятувальники та громади тепер працюють разом на забезпечення безпеки цивільного населення — це справжня перемога.
– Як саме громади можуть допомагати рятувальникам?
– По-перше, фінансово — виділяють кошти на витратні матеріали для державної пожежної охорони. По-друге, надають техніку та людські ресурси. Є чудові кейси, коли громади формували добровільні команди, які гасили пожежі під час обстрілів, доки не приїхала ДСНС.
– Чи були випадки, коли така співпраця врятувала чиєсь життя?
– Щодо Миколаївщини: коли загорілася установка С-300, добровільні пожежні команди разом із Службою цивільного захисту загасили й відремонтували її. Завдяки цьому продовжилося прикриття південного напрямку й було врятовано життя та майно людей.
– Чому важливо, щоб рятувальники та громади працювали разом?
– Спільні виклики — це безпека дорослих, дітей і вразливих груп. Поки ЗСУ тримають фронт, Служба цивільного захисту та органи місцевого самоврядування тримають тил: евакуація, доставка гуманітарних вантажів, питної води, порятунок інфраструктури — це друга лінія оборони.
Читайте також: “Якби не війна, я б ніколи не дізналася, як боляче втрачати дім”, – Марія Суляліна, голова ГО “Альменда”
Про міжнародних партнерів
– Чи допомагають міжнародні партнери в цивільному захисті?
– З початком повномасштабного вторгнення кількість донорів зросла в десятки разів — понад сотню організацій фінансують проєкти з укриттів у школах, систем сповіщення, центрів безпеки, техніки та гуманітарних вантажів.
– Що корисного ми можемо перейняти з досвіду інших країн?
– До війни ми багато вчилися в Європі: безпекова інфраструктура та технічні рішення. Нині досвід України унікальний — гібридна війна стала тестом стійкості, і наш досвід цінують міжнародні партнери.
– Які є приклади міжнародних проєктів для цивільного населення?
– У 2023 році Україна приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС (UCPM). В межах проєктів фінансуються роботи з евакуації маломобільних груп, радіаційно-хімічного захисту, гасіння пожеж, боротьби з повенями. ДСНС отримує техніку, а громади — оновлені автомобілі та обладнання.
Читайте також: Як змінився Український Червоний Хрест за три роки великої війни
Про добровільну пожежну охорону
– Що таке добровільна пожежна охорона і навіщо вона потрібна?
– Це культура, коли місцеві жителі об’єднуються в добровільні пожежні команди, які на рівні з державними підрозділами виїжджають на ліквідацію надзвичайних ситуацій. Це не лише гасіння пожеж, а й цілеспрямований волонтерський рух з навчанням, сертифікацією та забезпеченням.
– Як у нас врегульовані ці добровільні команди?
– У Кодексі цивільного захисту є дві статті, присвячені добровільним і місцевим пожежним командам. Два місяці триває інституціалізація через єдиний реєстр, який з’явиться найближчим часом. Це допоможе координувати всі команди без “білих плям” та синхронізувати їх через єдину систему інформування.
– Як стати добровільним пожежником?
– Потрібно пройти медичне обстеження і навчальну програму ДСНС, отримати сертифікацію. Також є можливості для ветеранів і людей з інвалідністю — вони можуть виконувати адміністративні чи спеціалізовані завдання, наприклад, керувати дронами.
Читайте також: Освіта без кордонів. Як фундація «МрійДій» допомагає дітям та вчителям у часи війни
Про форум Europe Civil Security
– Ви спільно з ДСНС організовуєте форум Europe Civil Security. Які теми там обговорюватимуть?
– Це міжнародний майданчик для обміну досвідом і кращими практиками з питань цивільного захисту, центрами безпеки, технічними рішеннями, евакуації, взаємодії з донорами. Перші два заходи пройшли в Києві (25 квітня) та Дніпрі (19 вересня) з участю понад 450 громад і працівників СЦЗ. Тепер виходимо на Варшаву разом із Польщею, Туреччиною, Японією, Кореєю — щоб закріпити міжнародне партнерство.
– Чи участь у форумі допомагає громадам стати безпечнішими?
– Голови громад отримують майданчик для презентації проєктів донорам і налагодження співпраці з муніципалітетами інших країн. Це підвищує шанси на фінансування безпекової інфраструктури і обмін досвідом.
Читайте також: Співпраця з ООН у гуманітарних секторах: досвід організації Help в Україні
Про безпеку дітей
– Як рятувальники навчають дітей і дорослих правилам безпеки?
– ДСНС розбудовує класи безпеки в школах та мобільні виїзні комплекси. Проводяться інтерактивні навчання з вибухонебезпечними предметами, користуванням вогнегасників, алгоритмами дій під час тривоги. Є дитячий додаток “Рятівничок”, який активно тестують на дітях — це поєднання цифрових рішень і живого спілкування професіоналів.
– Чи займаються добровільні формування розмінуванням?
– Це контрольований державою процес. Команди можуть отримувати сертифікацію саперів і проходити спеціальне навчання. Є навчальні компоненти й освітні заходи, але безпосередньо розмінування здійснюють лише сертифіковані підрозділи.
– Які базові правила безпеки має знати кожен?
– По-перше, не торкатися незнайомих предметів і зберігати спокій. По-друге, у разі потреби звертатися до дорослого чи екстрених служб. Важливо зберігати холодний розум та навчитися першої домедичної допомоги.
– Чи проводяться у школах офіційні заняття з безпеки на законодавчому рівні?
– З початком кожного навчального року ДСНС проводить освітні заходи у навчальних закладах. Законодавчо зобов’язати це робити на всіх етапах складно, але увага до цього велика.
– Як зробити навчання з безпеки цікавим для дітей?
– Воно має бути змішаним: цифрові інтерактивні рішення, сучасний контент у соцмережах (TikTok тощо) і живі демонстрації професіоналів та ветеранів.
Читайте також: “Спроєктувати безпечне місто в умовах російських обстрілів – нелегка задача”, – Еліна Полянська, проджект-менеджерка урбаністичної коаліції “Ro3kvit”
Про механізм UCPM
– Що таке UCPM і як цей механізм працює?
– UCPM — це Механізм цивільного захисту ЄС, який складається з модулів (лісові пожежі, радіація тощо). Коли трапляється надзвичайна подія, країни об’єднують зусилля й техніку в один великий модуль. UCPM фінансує підвищення технічної спроможності цих модулів.
– Як UCPM може змінити нашу здатність реагувати на повені?
– Спільно з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Асоціація працює над створенням допоміжної системи реагування на надзвичайні ситуації в громадах.
Наприклад, після катастрофи на Каховському водосховищі команда подала проєкт на Єврокомісію для придбання високопродуктивних мотопомп і навчання персоналу. У результаті громади отримають техніку та знання для швидкої відкачки води. Проєкт реалізується під керівництвом ДСНС за підтримки Європейської комісії в межах Механізму цивільного захисту Європейського Союзу. Проєктний офіс Всеукраїнської Асоціації ОТГ забезпечує адміністрування проєкту.
Форум Europe Civil Security також відбудеться в рамках зазначеного проєкту. Це обмін досвідом та презентація кращих практик України європейським партнерам.
– Як громади інтегрують ветеранів у свої команди?
– Через реінтеграцію ветеранів у добровільні та місцеві пожежні команди за допомогою комплексного підходу: сімейна підтримка, реабілітаційні кімнати в центрах безпеки, участь у навчальних і соціальних заходах.
– Розкажіть про жіночі добровільні пожежні команди.
– У Красносільській громаді Одеської області пані Марина Архірій заснувала одну з перших жіночих команд. Через мобілізацію чоловіків зростає запит на жінок у цій сфері, тож дедалі більше громад ініціюють подібні проєкти.
– Чи є попит серед жінок на такі ролі?
– Запит росте, дівчата охоче долучаються, особливо коли бачили на власні очі приклади успішних команд.
Читайте також: Катерина Бороздіна, Ла Страда Україна: “Гендерна рівність — це не утопія, а реальність”
