З 1 січня 2025 року в Україні стартувала реформа, яка замінила медико-соціальні експертні комісії зі встановлення інвалідності. Стара система МСЕК роками критикувалася за бюрократію, формалізм і корупційні ризики. Люди з тяжкими захворюваннями були змушені проходити складні процедури, збирати десятки довідок, їздити до комісій і часто — без пояснень — отримували відмови в допомозі. Що змінила нова процедура ЕКОПФО, які результати вона показала від початку року та чи зробила життя хворих простішим — розбираємося у статті.
Читайте також: Життя після фронту: програми та можливості для ветеранів
Чому скасували МСЕК
Війна загострила проблеми, притаманні старій системі МСЕК. Від початку повномасштабного вторгнення суттєво зросла кількість людей, які потребують підтримки, зокрема серед військових. Наприклад, у 2023 році вперше інвалідність було встановлено понад 230 тисячам осіб.
У відповідь на суспільний запит на прозору, справедливу й зручну систему реформу почали концептуально готувати ще у 2023 році. Над її розробкою працювали МОЗ, Мінсоцполітики, Мінекономіки та громадські організації. З 1 січня 2025 року розпочалося поетапне впровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування, яка повністю замінила МСЕК. У МОЗ зазначають, що вона базується на людяності, цифровізації та реальному стані людини, а не на формальній «групі». Рішення ухвалюють лікарі-практики, а весь процес зафіксовано у цифровому середовищі.
Як отримати направлення
Щоб пройти оцінювання, потрібно звернутися до лікаря й отримати направлення. Його формує лікуючий лікар, зазвичай — вузькопрофільний спеціаліст, який може фахово обґрунтувати стан пацієнта для експертної команди. У разі повторного оцінювання, якщо всі документи вже зібрані й додаткових обстежень не потрібно, направлення може сформувати і сімейний лікар.
Усі медичні документи пацієнт надає своєму лікарю, який завантажує їх в електронну систему. Людині більше не потрібно самостійно переносити документи між установами чи комісіями.
Однак отримати направлення на ЕКОПФО може не кожен. Для цього потрібно мати стійке чи необоротне захворювання. Наприклад, якщо хвороба триває понад рік, має мінімальні шанси на покращення та може призвести до передчасної смерті. Важливою умовою є втрата працездатності, яка триває 120 календарних днів чи більше й підтверджена медичними висновками. Гарантованою підставою для направлення є ампутація кінцівок чи відсутність певних внутрішніх органів.
Як проходить оцінювання
Оцінювання проводиться не окремою комісією, як раніше, а експертною командою з мінімум трьох лікарів-практиків, яка працює у багатопрофільній лікарні.
Є кілька форм цього процесу. Він може проходити очно, заочно, дистанційно й навіть із виїздом за місцем перебування. Форму визначають спільно з лікарем — відповідно до затверджених критеріїв і стану здоров’я людини.
Пацієнт може обрати медичний заклад і команду, яка проводитиме оцінювання. Зазвичай команди обирають за профілем, місцезнаходженням, відгуками чи чергами. Крім цього, дозволено фіксувати процес на фото- чи відео на власний технічний засіб за згодою лікаря. Якщо лікар відмовляється — можна знімати все одно, але так, щоб ця особа не потрапляла в кадр. Ці записи можуть бути використані під час оскарження результатів. Також можна залучити до огляду уповноважену особу — наприклад, свого сімейного лікаря, соціального працівника, помічника ветерана. І зрештою, рішення комісії можна оскаржити, звернувшись до Центру оцінювання, який переглядає справу іншою командою.
Як визначають групу інвалідності
Коли експертна команда визначає групу інвалідності, вона звертає увагу на стійке обмеження життєдіяльності в різних сферах. Наприклад, чи може людина самостійно ходити, у якому темпі, на яку відстань, чи може користуватися транспортом, чи розрізняє зорові образи людей та предметів на відстані, чи здатна до спілкування.
Особам, які мають анатомічні дефекти, необоротні порушення функцій органів і систем організму, інвалідність встановлюють безстроково. Особам з онкологічними захворюваннями з несприятливим прогнозом — на 5 років. На такий самий термін статус інвалідності надають особам із хронічними захворюваннями з тяжким перебігом.
Важливо, що особам, які отримали необоротні ушкодження, у тому числі ампутації, після участі в бойових діях інвалідність встановлюється безстроково, без повторного огляду, та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв (але не вище першої групи). Усі пільги та виплати за такими рішеннями продовжують діяти без змін.
Для дітей процедура не змінюється — інвалідність, як і раніше, встановлює лікарсько-консультативна комісія (ЛКК).
Чи ефективніша нова система за попередню
За перші три місяці роботи нової системи оцінювання повсякденного функціонування було ухвалено понад 130 тисяч рішень, із них понад 45 тисяч — це справи, передані від МСЕК. У МОЗ повідомляють, що сьогодні в системі працює понад 1440 експертних команд із більш ніж 6000 лікарів-практиків різних спеціальностей, що є суттєвим зростанням у порівнянні з колишніми МСЕК (1267 лікарів). До електронної системи підключено 71 тисячу лікуючих лікарів.
Проте головним досягненням реформи стала людиноцентричність — пацієнт більше не змушений годинами чекати в чергах, а рішення ухвалюють лікарі-практики, які можуть надати якісні рекомендації щодо лікування та реабілітації. Документація ведеться в електронній системі. Процес став прозорим і захищеним — інформація про лікарів і пацієнтів прихована до дня розгляду справи, усі рішення фіксуються й підписуються електронним підписом. Налагоджено електронний обмін даними з Мінсоцполітики та Пенсійним фондом — це зменшує кількість бюрократичних процедур. Аналітика доступна на публічному дашборді МОЗ.
Читайте також: Не життя, а виживання. Хірургічна допомога пацієнтам біля лінії фронту в Україні
