Конклав, або вибори нового папи римського — це подія, що цієї весни зосередила на собі увагу громадськості. Навіть перегляди однойменного фільму з Ральфом Файнсом у головній ролі за кілька днів зросли на 283%. Усіх цікавить, хто стане наступним папою? Особливо небайдужі до результатів конклаву українці, адже понтифік — вагома дипломатична фігура, яка може або продовжити політику підтримки і допомоги Україні, або прибрати її з порядку денного.
Однак поки кардинали з усього світу з’їжджаються до Ватикану і 7 травня вершитимуть долю католицької церкви, HMH спробував з’ясувати, хто і серед кого обиратиме нового папу, як змінилося обличчя католицизму за останні півстоліття та які шанси на апостольський престол в українського кандидата. Детальніше про це — в інтерв’ю з керівником інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отцем Тарасом Жеплінським.
Читайте також: Папа бідних і папа сюрпризів. Як Франциск змінив католицьку церкву
“Міжпапський” період та його перипетії
— Що відбувається одразу, коли помирає папа?
— Коли помирає папа, одразу знищують його печатку, щоб ніхто не зміг підробити документи. Потім, коли оберуть нового папу, печатку виготовлять знову. Але у “міжпапський” період її не існує. Також чимало працівників із оточення померлого папи автоматично втрачають свої посади.
Після похорону понтифіка кардинали ще 9 днів моляться за упокій, відтак колегія кардиналів збирається на вибори нового папи. Власне, це і є основною функцією існування колегії кардиналів. Перед самим конклавом вони проводять кілька робочих зустрічей, зокрема щоб вирішити, коли і де відбудеться похорон, проаналізувати стан світу і церкви, а також риси нового папи, визначити дату конклаву — цього разу він розпочнеться 7 травня — та вирішити інші термінові справи.
Похорон Франциска відбувся в суботу 26 квітня. Згідно заповіту його поховали не у Ватикані, а в базиліці Санта Марія Маджоре в Римі. У цьому храмі зберігаються ясла Господні, у які, за переданням, поклали Ісуса Христа після народження. Також там знаходиться ікона Діви Марії “Спасіння римського народу”, перед якою Франциск молився перед кожним своїм відрядженням.
Як у XIII столітті кардиналів морили голодом
— Що таке конклав?
— Конклав у перекладі з латини означає «з ключами». Тобто це подія, яка відбувається за зачиненими дверима Сікстинської каплиці. Учасники цього процесу не можуть користуватися засобами зв’язку. Кілька разів на день вони голосують. На бюлетенях пишуть від руки одне прізвище. Після кожного туру голосувань бюлетені спалюють. Тривати це може кілька днів або тижнів. Наприклад, два попередні конклави тривали по два дні. А найдовший конклав був у XIII столітті і тривав майже три роки. Тоді папу обирали всього лише 15 кардиналів. І вони так довго сперечалися, що влада вирішила зачинити їх в одній кімнаті і ще й обмежити постачання їжі. Після цих заходів вони доволі швидко обрали на папу Григорія X, який був відсутній і навіть не мав титулу кардинала.
До речі, Григорій X незадовго до своєї смерті встановив нові правила для конклаву: кардинали мали зібратися не пізніше ніж через 10 днів після його похорону. Під час роботи вони мали повністю ізолюватися від світу, не спілкуватися та не листуватися зі сторонніми людьми. Якщо протягом трьох днів вони не обирали папу, раціон їхнього харчування поступово зменшувався аж до хліба і води. Звісно, сьогодні цей процес відбувається більш гуманно, але традицію ізоляції зберігають.
А традиційний білий дим, який іде з труби Сікстинської каплиці, має дуже практичне значення. Як по-іншому у давні часи кардинали могли дати знак, що пора їх випустити?
Брати участь у конклаві, а відповідно і бути кандидатом на нового папу, може будь-який кардинал, молодший за 80 років. Сьогодні цей діапазон становить 135 осіб — від наймолодшого українця, якому 45 років, до найстаршого 80-літнього кардинала.
— Хто такі кардинали?
— Кардинал — це найближчі співпрацівники папи Римського, які зазвичай є єпископами, тобто неодружені вищі церковні урядовці. Проте титул кардинала можуть дати і священнику чи навіть мирянину, який має особливі заслуги перед церквою — наприклад страждав за віру.
Стара добра Європа не така вже й католицька?
— Усіх кардиналів призначає діючий папа, тобто він таким чином формує своє оточення і “обличчя церкви”. На попередніх конклавах це обличчя було переважно європейським. Однак нинішній конклав матиме глобальніший вимір походження кардиналів.
На сьогодні у світі налічують понад 1 мільярд і 400 мільйонів католиків. При чому в Європі їхня чисельність зменшується, але стрімко росте в африканських країнах, Латинській Америці та в Азії. Відтак в Україні і Польщі католицькі храми пустіщають, а в Південній Кореї, наприклад, наповнюються.
Кілька століть поспіль папами були виключно італійці і вся політика католицької церкви крутилася в Західній Європі. У 70-х роках минулого століття папою стає поляк Іван Павло ІІ, тобто представник Східної Європи. А у 2013 році папа Франциск стає першим понтифіком з-поза меж Європи. І за час правління він на 80% змінює обличчя колегії кардиналів, включаючи туди нових молодих членів, які походять з країн, де раніше ніколи не було кардиналів. Тому цього разу ми теоретично можемо отримати папу, наприклад, із африканської Ґвінеї, Чилі, Перу, Канади чи Монголії.
А як щодо українців?
— У грудні 2024 року титул кардинала отримав і українець — Микола Бичок, єпископ української греко-католицької церкви в Австралії. Він став ще й наймолодшим із кардиналів — на момент оголошення йому було 44 роки. Чому український єпископ, який очолює невелику спільноту греко-католиків в Австралії, отримав титул кардинала, а, наприклад, очільник численної римо-католицької громади в Лісабоні, столиці Португалії — ні?.. Це нам не відомо. Це було особисте рішення папи Франциска. Імовірно в межах його політики і його логіки.
Попереднім українцем, який брав участь у виборах папи у 2005 році, був Любомир Гузар. На тодішньому конклаві обрали Бенедикта XVI.
Чи є у владики Миколи реальні шанси стати новим понтифіком? Хтозна. Апостол Петро взагалі був євреєм, а став першим папою. Хоча нинішній багатоконфесійний світ не зовсім доречно порівнювати з першим століттям від різдва Христового. Сьогодні важко уявити, що не римо-католик стане папою римським, але теоретично це можливо. Важливо інше — на майбутньому конклаві звучатиме голос українця і України.
— Чи може вибір нового папи поміняти політику Ватикану щодо України?
— Усі зобов’язання щодо підтримки України, дані за понтифікату Франциска, залишаться в силі. Якщо новий папа буде справді духовним, моральним лідером (а так і має бути), він залишиться на боці України як держави, яку несправедливо атакують. Однак, наскільки інтенсивно він допомагатиме — залежить, від того, хто ним стане. На щастя, ним точно не стане хтось із Росії — у них кардиналів немає.
Читайте також: Життя після фронту: програми та можливості для ветеранів
