Зниження мобілізаційного віку в Україні до 18 років може мати серйозні наслідки для демографічного майбутнього країни. На це звернув увагу доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун. В інтерв’ю для РБК-Україна він пояснив, що покоління українців віком 18–25 років є найменш чисельним за останні десятиліття, оскільки ці люди народилися в період найглибшого демографічного спаду — починаючи з 2001 року та в наступні п’ять років.
За словами вченого, мобілізація молоді викликає гострі дискусії, але в умовах війни пріоритет належить безпеці. Він наголосив, що не вся мобілізована молодь потрапляє на передову — велика частина залучається до допоміжних і технічних завдань, зокрема управління дронами, логістики, аналітики та ІТ-підтримки. На одного бійця на фронті, за оцінками, потрібно п’ять-шість фахівців тилового забезпечення.
Читайте також: Волонтерські організації стикаються з викликами через мобілізацію персоналу
Гладун також навів приклад із тимчасово окупованих територій Донбасу, де раніше було сформовано два армійські корпуси з місцевого населення, які згодом зазнали втрат і фактично перестали існувати. Це, за його словами, свідчить про те, що втрата значної частини молодого населення може мати критичні наслідки для відновлення після війни.
Попри демографічні ризики, науковець підкреслює, що виживання держави — першочергове. Якщо не буде країни, каже він, то й демографічне відновлення втратить сенс.
Читайте також: Виклики ринку праці України: дефіцит кадрів, мобілізація та зарплатні розбіжності
