Три роки повномасштабного вторгнення Росії на територію України стали важким випробуванням для всіх, хто живе на лінії фронту. Продовольча безпека — одна з найбільших гуманітарних проблем, яка за цих обставин стає дедалі гострішою. За даними Всесвітньої продовольчої програми (WFP), близько 5 мільйонів українців сьогодні стикаються з серйозними проблемами у забезпеченні себе їжею. Найбільше це відчувається в районах, що знаходяться поблизу лінії фронту, де значна частина населення переживає продовольчу нестабільність.
Читайте також: “Мальчік в трусіках”. Як Росія використовує тему дітей для дискредитації України
Гуманітарна криза на передовій
Згідно з даними WFP, понад половину населення Херсонської області відчуває серйозний голод, у той час, як на Запоріжжі та Донеччині ця проблема торкається двох з п’яти мешканців. Враховуючи, що до цієї категорії входять не лише діти та жінки, але й люди старшого віку, ситуація з продовольством на фронтових територіях стала одним із найбільших гуманітарних викликів. Мільйони людей в Україні змушені знаходити різні способи виживання в умовах, коли базові потреби не задовольняються, і навіть сама можливість купити їжу стає справжнім випробуванням.
Порушення постачання продуктів, знищення сільськогосподарських угідь та руйнування інфраструктури створюють катастрофічні умови для нормального життя. У багатьох районах навіть доступ до супермаркетів став неможливим через постійні обстріли та зруйновані дороги. Однак навіть у тих, що залишилися непошкодженими, ціни на основні харчові продукти зросли на 25% за останній рік, що суттєво погіршує доступність їжі для багатьох родин.
Читайте також: Як змінився Український Червоний Хрест за три роки великої війни
Ринкові виклики та подорожчання продуктів
Так, однією з найбільших проблем, що впливають на ситуацію з продовольством, є значне подорожчання продуктів. Вартість основних товарів — хліба, молока, овочів та м’яса — зросла у середньому на 25%, а ціни на деякі овочі, як, наприклад, картопля чи цибуля, збільшилися більше ніж у два рази. Це означає, що навіть коли базові продукти є в наявності, для багатьох родин вони стають недосяжними. Навіть під час війни ринок харчових продуктів слідує загальним економічним тенденціям, але з акцентом на непередбачуваність і небезпеку для життя.
Особливо складно для тих, хто не має стабільного доходу. У країнах, що зазнають військових дій, робочі місця зникають, підприємства закриваються, а будь-які варіанти додаткового заробітку стають або обмеженими, або небезпечними. Додаткові витрати на життя змушують людей брати кредити, вступати в боргові зобов’язання, що часто веде до ще більшої економічної залежності та соціальної нерівності.
Читайте також: Заморожування міжнародної гуманітарної допомоги США призводить до додаткових страждань найбільш вразливих верств населення
Життя в умовах голоду
Проблеми з продовольством мають не лише економічні, а й соціальні наслідки. Люди у передових районах змушені жертвувати своїми потребами на користь родини. Батьки відмовляються від їжі, щоб дати її дітям, зменшують кількість їжі, купують продукти низької якості або зовсім беруть в борг, аби забезпечити хоча б мінімум. Це свідчить про не тільки про економічну, але й психологічну кризу. Постійне відчуття нестабільності, коли навіть базові потреби стають недосяжними, призводить до стресу, депресій та інших психічних розладів. Важкі психологічні наслідки війни стають ще однією проблемою, що ускладнює процес відновлення.
Наслідки цієї продовольчої кризи особливо відчуваються на тлі відсутності соціальних гарантій і базових послуг. Люди в цих регіонах відчувають себе ізольованими, оскільки навіть у тих районах, де є можливість отримати гуманітарну допомогу, постійно виникають проблеми з доступом до неї через бойові дії та зруйновану інфраструктуру.
Читайте також: Гуманітарна допомога та план реагування в Україні на 2025 рік
Роль міжнародної гуманітарної допомоги
Всесвітня продовольча програма вже більше ніж два роки активно працює в Україні, надаючи гуманітарну допомогу найбільш постраждалим регіонам. Щомісяця організація надає допомогу майже 1,5 мільйона українців, здебільшого в областях, де йдуть активні бойові дії. Від початку війни WFP надала понад 3,3 мільярда порцій їжі та розподілила понад 445 тисяч тонн харчових продуктів. Однак, попри великі зусилля, потреби продовжують зростати. Організації не вдається охопити всіх, хто потребує допомоги. Необхідна масштабна міжнародна допомога, щоб не допустити голодомору в постраждалих регіонах.
«Усі програми наразі мають величезний запит. Запит від постраждалого населення. Тому спільним викликом для нас усіх залишається зростання потреб, зростання гуманітарної кризи на фоні війни і водночас зменшення фінансування і потреба адаптовуватись до цих умов постійно», — розповіла керівниця програми WASH Карітасу України Тетяна Яцюк під час круглого столу. За словами представника Українського Червоного Хреста Андрія Познякевича, «у загальному розумінні» потреба у допомозі не зменшується протягом останніх трьох років, а фінансування «дещо падає».
Складність ситуації також полягає у ризиках для гуманітарних працівників. За останні місяці понад 20 разів гуманітарні вантажівки та логістичні ланки стали мішенями для обстрілів, ракетних ударів та атак дронів. Це підриває не тільки безпеку цих місій, але й безпосередньо загрожує життю тих, хто покладається на цю допомогу.
«Велика проблема — це нестабільна лінія фронту, з якою ми зіштовхувалися протягом минулого року. Відповідно, наше реагування повинно було включати заходи екстреного реагування і, відповідно, зміни тих проєктних напрямків, які були попередньо заплановані. Тобто, адаптація до нових умов», — поділилася представниця Карітасу України. Також вона згадала про кадровий голод та мобілізацію як інші нагальні перешкоди, з якими останнім часом стикаються багато гуманітарних організацій.
Читайте також: Підтримати 6 мільйонів постраждалих у 2025 році. Як працює гуманітарний план для України
Погляд у майбутнє
Тривалий мир є єдиним шляхом до розв’язання цих проблем. Лише відновлення миру дозволить знову запустити економіку та нормалізувати продовольчі постачання. У найбільших постраждалих районах необхідно відновлювати не тільки інфраструктуру, а й сільськогосподарське виробництво, щоб повернути Україну до її історичної ролі як одного з найбільших постачальників продовольства на світовому ринку.
Але навіть на цей момент без гуманітарної допомоги не обійтися. Важливо розуміти, що допомога не може бути лише тимчасовим заходом. Вона має стати основою для стабільного розвитку, і для цього необхідно не лише продовжувати надавати підтримку, а й активно працювати над відновленням економіки та соціальних структур, що є важливою частиною довгострокового відновлення.
Читайте також: Співпраця з ООН у гуманітарних секторах: досвід організації Help в Україні
