“Так багато журналістів одночасно ми на ЧАЕС не завозили навіть до повномасштабки”, – прессекретар Надія нервує перед контрольно-пропускним пунктом, вибігає з буса, передає списки поліції та військовим. Папірці вислизають із рук і падають на сніг. Надія їх збирає поспіхом, командує: “По машинах”. Вервечка з понад тридцяти авто заїжджає у зону відчуження. До заходу сонця 50 хв. Усіх цікавить одне – наслідки нічної російської атаки на реактор.
Читайте також: Як війна в Україні впливає на авіацію і погіршує зміну клімату
15 метрів убік – і було б гірше
14 лютого 2025 року о 1:59 російський дрон влучає в арку НБК – Нового безпечного конфайнменту, під яким знаходиться сумнозвісний четвертий реактор. О 2:20 сили ДСНС разом із працівниками станції починають гасити пожежу.
“Під аркою є внутрішнє обладнання, так званий гараж для технічного обслуговування системи основних кранів. Дрон влучив у зовнішню кришку, пробив її, впав у цю систему і там, уже всередині, стався вибух, – коментує технічний директор та головний інженер ДСП ЧАЕС Олександр Титарчук. – Якби дрон влучив у 15-20-ти метрах в інший бік, то одразу потрапив би на старе “Укриття”, якому вже сорок років. Наслідки могли бути значно гіршими”.
НБК – “Новий безпечний конфайнмент” або по-простому “арка” – це споруда над зруйнованим четвертим реактором ЧАЕС. Її почали будувати у 2007-му, а здали в експлуатацію у 2019-му. Металева конструкція висотою 110 метрів накрила собою старий саркофаг під назвою “Укриття”, яким закрили реактор ще у 1986 році, аби ізолювати джерело радіоактивних речовин. “Укриття” було зведеним нашвидкоруч, нестабільним та не герметичним, мало діри загальним розміром близько тисячі квадратних метрів і пропускало радіоактивні частинки. Саме тому його вирішили накрити надійнішим бар’єром.
Арка за півтора мільярди євро
Спорудження арки, яку пошкодив дрон, обійшлося в півтора мільярди євро. Вкладниками були 42 країни. “Цей купол абсолютно виконував свою функцію. Коли накрили аркою старе укриття, радіаційний фон у різних містах України зменшився від двох до восьми разів”, – розповідає Олександр Титарчук. Скільки коштуватиме відновлення арки – поки що спрогнозувати складно.
По обіді 14 лютого у зоні ЧАЕС сильний снігопад, пожежа ліквідована, однак утеплювач під металевими конструкціями продовжує тліти.
“Зараз працюють наші найбільш підготовлені рятувальники-верхолази, – коментує Андрій Даник, голова ДСНС України. – Роботу ускладнює погода. У спорядженні працювати дуже важко. Особовий склад постійно міняється. Ми контролюємо, щоб ніхто не отримав опромінення. На промисловому майданчику радіаційний фон не перевищений. Так само, як і по всій території України. Гідрометеорологічна служба ДСНС це контролює”.
За крок до катастрофи?
Після ліквідації наслідків спеціалісти планують проаналізувати пошкодження і зробити тимчасове накриття, яке захищатиме об’єкт від атмосферних опадів. Однак це не буде повноцінним відновленням. Головний інженер ДСП ЧАЕС дає зрозуміти, що пошкоджена конструкція уже не виконує своєї функції – перешкоджати розповсюдженню радіації. “Бар’єр перестав виконувати свою функцію в проєктному вигляді. Але ми будемо робити все, щоб мінімізувати наслідки”.
Імовірності, чи може Росія вчинити велику атаку на ЧАЕС, наслідки якої дорівнювали б наслідкам трагедії 1986 року, ніхто не коментує. Вразливою станцію робить не лише близьке розташування до кордону, а й те, що збивати дрони над об’єктами ядерної інфраструктури заборонено. Це “розв’язує руки” Росії для нових актів ядерного тероризму, який уже став частиною політики держави-ворога.
На запитання, що робитимуть, аби попередити витік радіації у разі повторення інциденту, Титарчук відповідає коротко: “Це заходи військового характеру, ми не можемо про них говорити”.
Читайте також: Волонтерські організації стикаються з викликами через мобілізацію персоналу
