Освіта за кордоном, повернення українських дітей додому та яка різниця між дітьми, які вчаться online і offline, — про це та про діяльність освітньої фундації «МрійДій» розповів Артур Пройдаков, директор фундації «МрійДій» та фіналіст Global Teacher Prize. У розмові він поділився досвідом роботи фонду, обговорив виклики освіти під час війни та порівняв різні формати навчання. Повну версію розмови можна переглянути у відео.
— Що таке «МрійДій»?
— «МрійДій» — це освітня благодійна фундація, створена у 2022 році. Ми працюємо у двох напрямах: допомагаємо вчителям підвищувати професійну кваліфікацію та підтримуємо дітей, які через війну втратили доступ до якісної освіти. Наші освітні проєкти охоплюють різні регіони України, зокрема прифронтові області — Харківщину, Сумщину, Чернігівщину. Ми організовуємо тренінги, додаткові уроки з української мови та математики для дітей, які вимушено змінили місце проживання. Також маємо онлайн-ініціативи, такі як проєкт «Школа без стін і кордонів», який дозволяє навчатись учням з будь-якої точки світу.
— Як вчителі сприймають вашу допомогу?
— Ми завжди намагаємось вибудовувати партнерські стосунки. Важливо не просто «прийти й навчити», а створити простір для обміну досвідом. Ми спілкуємося на рівних, адже зміни в освіті стосуються всіх. Більшість педагогів розуміють, що сучасне навчання вже не може виглядати так, як 20 років тому. Діти змінюються, а з ними повинні змінюватися і методики викладання. Наша мета — допомогти вчителям адаптуватися до нових викликів і зробити навчальний процес ефективнішим.
Читайте також: Програма “Школа офлайн”: нові можливості для освіти під час воєнного стану
— Чим ваші тренінги відрізняються від звичайного підвищення кваліфікації?
— Наші програми офіційно зараховуються як підвищення кваліфікації, і вчителі отримують відповідні сертифікати. Але головна відмінність у тому, що ми робимо навчання максимально практичним.
Наш підхід такий: вчитель дізнався щось сьогодні — завтра вже може застосувати це на уроці. Жодної теорії без реального використання. Це допомагає зробити процес навчання більш живим і цікавим як для педагогів, так і для учнів.
— Як вимірюється ефективність ваших освітніх програм для учнів?
— Ми використовуємо чітку систему оцінювання. Спочатку дитина проходить вступний тест, потім відвідує 16 занять, після чого складає фінальний тест.
Якщо її результати покращуються, це означає, що програма працює. Навіть підвищення оцінки на один бал є досягненням. Ми бачимо, що більшість дітей демонструють прогрес. Минулого року в наших програмах взяли участь 25 тисяч дітей, і їхні успіхи підтверджують, що наш підхід є дієвим.
— Чи є різниця між дітьми, які навчаються онлайн і офлайн?
— Так, і ця різниця особливо помітна в соціальному аспекті. Діти, які довго перебувають на дистанційному навчанні, можуть втрачати навички живого спілкування.
Для них школа — це лише оцінки й завдання. Натомість ті, хто ходить в офлайн-школу, розуміють її як місце сили, друзів, підтримки. Там є гумор, цікаві моменти, позакласні активності. Навіть під час війни діти продовжують жартувати, спілкуватися, розвиватися.
Тому, коли школярі, які довгий час навчалися онлайн, повертаються в офлайн, їм потрібен період адаптації. Важливо, щоб вчителі приділяли цьому увагу і допомагали дітям не лише з навчанням, а й із соціалізацією.
Читайте також: Право на освіту в умовах війни: які виклики постали перед державою?
— Чи повертаються діти, які навчалися за кордоном, до України?
— У Варшаві ми створили культурно-освітній центр «МрійДій». Тут діти не лише готуються до НМТ, а й можуть займатися творчістю, відвідувати дебатний клуб, брати участь у майстер-класах.
Приблизно 30–50% дітей, які навчалися в нашому центрі, повернулися в Україну і вступили до українських вишів. Особливо це стосується дівчат. Але навіть ті, хто поки залишаються за кордоном, все одно готуються до НМТ, адже не хочуть втрачати зв’язок із Україною.
— Яке майбутнє освіти після перемоги?
— Багато українців хочуть повернутися додому, і освіта відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Українська система освіти у багатьох аспектах не поступається європейській, а в деяких моментах навіть перевершує її. Батьки розуміють, що діти отримають якісні знання в Україні.
Нам важливо зберегти цю якість, щоб навіть ті, хто зараз за кордоном, знали: повернувшись, вони матимуть можливість навчатися в сильних закладах і будувати своє майбутнє тут.
Читайте також: Українські школярі демонструють стійкість у креативному мисленні, попри війну – PISA 2022
