Зими останніх років в Україні значно змінилися. Якщо раніше зима була сезоном снігу, морозів та хуртовин, то зараз погода взимку більше нагадує пізню осінь. Так, в усьому винне глобальне потепління.
Відсітність снігу впливає не лише на настрій, можливість кататися на лижах чи санчатах. Сніговий покрив має величезне значення для всіх екосистем. Що ж з ним зараз відбувається і які наслідки це має для природи? Пояснили у Міндовкіллі.
Читайте також: Затверджено стратегію розвитку охорони здоров’я до 2030 року: ключові зміни та перспективи
Випереджаємо Європу в потеплінні
“Україна входить до регіонів планети, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалося найвищими темпами, – говорить завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська. – За останні 60 років підвищення середньої температури на нашій території відбувалося майже у 2,5 раза швидше, ніж загалом у світі. Ми випереджаємо навіть Європу: швидкість зростання середньої річної температури в Україні у 1961–2023 рр. становила 0,41 градуса за десять років, а в Європі – 0,34 градуса. Причому основне потепління відбувається насамперед у зимовий період”.
Коли востаннє була зима
Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря стабільно тримається нижче 0 °С. Ще чверть століття тому вона наступала практично за календарем. А тепер, через глобальне потепління зими, можна сказати, немає. Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії, кліматична зима не фіксувалася в Києві протягом останніх трьох років: 2022, 2023 та 2024. В ці роки середня температура повітря за зимовий період була вищою за 0 °С.
“Зараз для України характерні коливання температури в зимовий період: від +5 до -5 градусів. Щоправда, на тлі досить високої температури можуть траплятися короткочасні хвилі екстремальних морозів або аномально сильні хуртовини, які паралізують інфраструктуру – і це теж прояви зміни клімату. Через глобальне потепління клімат став «розхитаним» і непередбачуваним, відхилення від норм значно збільшуються. Тобто на тлі безсніжної зими можуть траплятися аномальні погодні явища, коли тепла плюсова температура за кілька днів змінюється короткочасними, але дуже сильними морозами, які прориваються до нас з Арктики,” – пояснює науковиця.
Для чого потрібен сніг
Через “нову” м’яку зиму стабільний сніговий покрив формується рідко та тримається недовго. Проте снігова подушка має величезне значення в багатьох екосистемах. Сніг є важливим джерелом вологи в ґрунті. Через його відсутність зменшуються запаси води, що негативно впливає на ріст рослин та врожайність сільськогосподарських культур. Особливо гостро ця проблема може позначитися на степових регіонах України, де вологи і так бракує. Крім того, сніг поповнює підземні водоносні шари. Останніми роками, значною мірою через відсутність снігу, в Україні фіксується ґрунтова посуха.
Сніг захищає рослини від морозів. Якщо настає сильне похолодання, а снігу немає, це може призвести до промерзання ґрунту та пошкодження кореневої системи рослин. Це стосується як сільськогосподарських культур, так і дикорослих рослин. Наприклад, у Карпатах дефіцит снігу може негативно вплинути на ялинові ліси, які є важливою частиною екосистеми регіону.
Снігова подушка потрібна і тваринам. Багато видів комах та птахів використовують її як укриття. Зайці еволюційно маскуються від хижаків у білий колір, а тепер відсутність снігу робить їх більш вразливими. Тварини, що впадають у зимову сплячку, через теплу погоду та відсутність снігової ковдри мають проблеми зі сном. Наприклад, не висипаються борсуки, ведмеді, їжаки та інші.
Сніговий покрив запобігає ерозії ґрунту, утримуючи його від вивітрювання та вимивання. Відсутність снігу посилює ерозійні процеси, що знижує родючість ґрунтів.
Чим ризикуємо
Тепла зима призводить до того, що сніг тане швидко та нерівномірно, що збільшує ризик повеней навесні. Особливо це актуально для гірських районів Карпат, де через швидке танення снігу піднімається рівень води в річках і затоплює населені пункти.
Дефіцит снігу негативно впливає на різні галузі економіки України. Зокрема, знижується врожайність багатьох сільськогосподарських культур. Адже без снігу рослини часто вимерзають, а в ґрунті бракує вологи. Страждає зимовий туризм, який є важливим джерелом доходу для гірських регіонів.
За ініціативи Всесвітньої метеорологічної організації у співправці з ЮНЕСКО 2025 рік оголошено роком кріосфери. Чи можемо ми особисто вплинути на сповільнення потепління? Глобально – ні. Але можна спробувати. Наприклад скоротити кількість поїздок автомобілем, обравши громадський транспорт. Звернути увагу на відновлювальні джерела енергії, що особливо актуально в умовах відключення світла. А також – підвищувати обізнаність про важливість льодовиків, снігу та льоду для кліматичної системи та гідрологічного циклу планети.
Читайте також: Співпраця з ООН у гуманітарних секторах: досвід організації Help в Україні
