Успішна діяльність громадських організацій чи благодійних фондів значно залежить від підтримки донорів. Гранти від міжнародних і місцевих організацій часто стають основою для реалізації соціально важливих проєктів. Однак отримати фінансування – це виклик, який не завжди завершується перемогою. Чому донори відмовляють і де шукати підтримку ми розпитали грантового менеджера Миколу Апетика.
Як донор вибирає організацію, яку фінансувати?
Кожен донор має свої критерії, щодо відбору громадської організації чи благодійного фонду, який фінансувати. На думку грантового менеджера є і такі критерії, які часто враховуються при виборі організації.
Першим критерієм є досвід грантової співпраці. Якщо почитати вимоги від донорів у грантових заявках, то часто можна побачити, що вони намагаються прослідкувати діяльність організації впродовж певного проміжку часу, зазвичай від півроку, проте ця вимога дещо змінюється.
“Варто зазначити, що багато донорів також підтримують організації, які лише починають свій шлях у сфері грантового фінансування. Це можуть бути програми, орієнтовані на розвиток нових ініціатив або підтримку інновацій.” – каже Микола Апетик.
Друге, на що донор звертає увагу, це відповідність стратегічним напрямкам діяльності грантодавця. Тобто у вас має бути метч. Організація має відповідати стратегічним цілям і напрямкам донорської програми, каже грант менеджер.
“Якщо донор спеціалізується на медіа та комунікаціях, він навряд чи вибиратиме організацію, що працює в галузі екології, оскільки це не співвідноситься з його фокусною тематикою. Тому важливо мати чітке розуміння того, як ваш проєкт співвідноситься з місією і цілями конкретного донора.”
Ще одним критерієм є ваша власна спроможність виконати той чи інший проєкт. Тобто звертають увагу на можливості організації.
“Це включає наявність кваліфікованої команди експертів, матеріально-технічного забезпечення, відповідних підходів і методів управління. Важливу роль відіграють внутрішні політики та процедури, а також здатність організації до звітності та проходження аудитів. Також важливою є здатність організації працювати з фінансовими та іншими ресурсами згідно з донорськими вимогами”, – пояснює Микола.
Останнє, на що звертає увагу грантовий менеджер, це впізнаваність у соціальних мережах. Донора цікавить чи може грантоотримувач швидко поширити інформацію про нову ініціативу чи проєкт. Яку аудиторію охопить організація в соцмережах і чи взагалі є здатність відшукати через інтернет кінцевого отримувача послуги.
“Наявність стійкої комунікаційної стратегії може бути додатковим плюсом для організації, оскільки це свідчить про її здатність до залучення широкої аудиторії та реалізації проєктів, які мають соціальний резонанс.”
Читайте також: В Україні створено понад 17 тисяч робочих місць завдяки грантовій підтримці переробної промисловості
Чому донор може відмовити у фінансуванні?
Бувають і такі моменти, що майбутній грантодавець може відмовити у підтримці проєкту. Небажання донора фінансувати роботу ГО чи БО може бути спричинена різними факторами, такими як конкуренція з іншими організаціями, які більш системно працюють у вашій сфері, або недостатньою прозорістю, якщо ви не висвітлюєте свої звіти у соціальних мережах.
“Оскільки кожен донор має свої критерії, важливо завжди ретельно вивчати їх вимоги та стратегічні пріоритети, щоб забезпечити відповідність вашого проєкту та збільшити шанси на успіх.”, – каже грант менеджер.
Серед причин, чому донор може відмовити у фінансуванні, Микола Апетик називає і інші, зокрема, відсутність прозорості та звітності.
“Донори не хочуть працювати з організаціями, які не дотримуються принципів прозорості. Якщо організація не надає регулярних звітів, не проводить аудит або не є відкритою щодо своїх фінансів, це може призвести до втрати довіри з боку донора.” – підкреслює Апетик.
Зазвичай, аудити і звітування щодо коштів відбуваються двома шляхами. Організація може самостійно замовити зовнішній аудит, або це проєктний аудит, який падає на плечі донора відповідно до умов надання гранту. Зовнішній аудит замовлять у компаній, які мають відповідну ліцензію. Це можуть бути як міжнародні, так і місцеві аудиторські компанії.
Дуже важливим є власна репутація БО чи ГО, адже, кожен донор дбає про власний імідж. Невиправданий ризик співпраці з організацією, яка має темні плями у біографії може нести свої репутаційні ризики.
“Це стосується організацій, які мають проблеми з законодавством, зазнають скандалів або мають погану славу в медіа чи серед громадськості. Як приклад це можуть бути маніпуляції з фінансами або корупція. Донор навряд чи захоче підтримувати таку організацію, щоб не асоціювати свою репутацію з подібними діями.”, – каже Микола. До поганої слави у суспільстві ще можна сказати, що організації, як практикують неетичну діяльність або порушують етичні норми, також навряд знайде донорську підтримку.
“Донори обирають партнерів, які демонструють професіоналізм, надійність і здатність виконувати проєкти в рамках встановлених стандартів, щоб забезпечити ефективне використання коштів і досягнення максимальних результатів.”
Читайте також: Грантова програма «СТВОРЮЙ!» продовжить свою роботу в 2025 році
Як правильно комунікувати з донором, якщо маєш ідею для проєкту?
Щоб отримати грант, перш за все, необхідно ретельно вивчити донорську організацію: її стратегію, пріоритети та критерії фінансування. Ваша ідея повинна відповідати напрямкам діяльності донора, тому важливо чітко сформувати мету, цільову аудиторію та очікувані результати. Донору потрібно показати, які проблеми ви можете вирішити своєю ініціативою.
Микола наголошує, що прозорість у діяльності організації та здатність до ефективної звітності також є важливою для встановлення довіри. Комунікація повинна відбуватися через відповідні канали, зазначені донором, хай то буде електронна пошта, онлайн-платформи чи особисті зустрічі. Не менш важливо бути готовим до обговорення вашої ідеї, вносячи зміни та корективи, якщо це буде потрібно. Ваша здатність до конструктивного діалогу й відкритість допоможуть створити основи для успішної співпраці з донором і реалізації проєкту.
Читайте також:Гранти для культури та інклюзії: старт другої програми від УКФ
