З 6 жовтня 2024 року в Україні набрали чинності зміни до законодавства, які посилюють відповідальність керівників закладів освіти за невиконання обов’язків щодо протидії булінгу. Відповідно до нових норм, передбачених частиною 3 статті 26 Закону України «Про освіту», директори шкіл та інших навчальних закладів зобов’язані письмово повідомляти поліцію та службу у справах дітей про випадки насильства чи жорстокого поводження, включаючи булінг.
Таке повідомлення має бути подане протягом однієї доби з моменту отримання заяви або скарги, якщо виявлено ознаки насильства. Крім того, керівник зобов’язаний поінформувати батьків або законних представників постраждалої дитини.
Читайте також: В МОН запустили онлайн-платформу для боротьби з булінгом
Булінг визнано формою насильства
Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» розширив поняття жорстокого поводження з дітьми, включивши до нього булінг (цькування). Булінг визначається як систематичне психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, зокрема із використанням електронних засобів комунікації. Він порушує права, свободи та законні інтереси дитини і перешкоджає її нормальному розвитку.
За даними освітнього омбудсмена, булінг залишається поширеною проблемою в навчальних закладах. Проте раніше відсутність чіткої вимоги щодо письмового повідомлення ускладнювала розгляд таких випадків у суді, що перешкоджало притягненню винних до відповідальності.
Читайте також: Причини булінгу: результати масштабного дослідження в українських школах
Відповідальність за неповідомлення про булінг
Керівники закладів освіти, які ігнорують обов’язок письмового інформування, підлягають адміністративній відповідальності. Згідно зі статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неповідомлення поліції може призвести до штрафу у розмірі від 850 до 1700 гривень або виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Освітній омбудсмен активно відстежує виконання цих вимог. У разі виявлення порушень направляються відповідні звернення до поліції. З початку роботи чинного омбудсмена вже було надіслано кілька таких повідомлень.
Читайте також: Кібернасильство: як захистити себе та близьких у цифровому просторі
Покращення правового регулювання
Робота над законопроєктом №6393-д, який передбачає ці зміни, проводилася за участю освітнього омбудсмена. Саме її пропозиція щодо запровадження обов’язкового письмового повідомлення керівниками навчальних закладів була врахована в остаточній редакції закону.
Законодавчі зміни спрямовані на підвищення ефективності боротьби з булінгом та іншими формами жорстокого поводження з дітьми, а також на забезпечення прав дітей на захист і безпеку в освітньому середовищі.
Читайте також: В МОН оновили правила атестації педагогів: ключові зміни і нові вимоги
