Український ринок праці в останні роки стикається з низкою викликів, що загрожують економічній стабільності країни. Головними проблемами є дефіцит кваліфікованих працівників, зростання рівня структурного безробіття, а також значна міграція робочої сили. Особливо гостро відчувається нестача фахівців у будівництві, медицині та на виробництві. За даними дослідження, близько 74% українських компаній відчувають труднощі з заповненням робочих місць. Ця ситуація, на жаль, загострюється ще й через високі вимоги до кандидатів з боку роботодавців, завищені зарплатні очікування молодих спеціалістів і емоційне вигорання працівників. Після початку війни близько 6 мільйонів громадян виїхали за кордон, що призвело до зменшення чисельності працездатного населення на 40% порівняно з 2021 роком. Як наслідок, зростає кількість незаповнених вакансій, але одночасно багато людей не можуть знайти роботу через брак відповідних навичок.
HMH переказує основні тези аналітичного звіту Українського інституту майбутнього (УІМ) — незалежного аналітичного центру, який спеціалізується на прогнозуванні соціально-економічних змін і моделюванні сценаріїв розвитку в Україні. Дослідження базується на аналізі актуальних даних ринку праці та включає рекомендації щодо усунення існуючих проблем і недоліків, з якими зіштовхується ринок зайнятості в умовах кризи.
Читайте також: Національна безпека та доступ до інформації під час війни: як знайти баланс
Поточні стратегії розвʼязання кадрових проблем
Адаптація бізнесу до нових реалій потребує застосування різноманітних підходів для розвʼязання кадрових проблем. Одним із них є залучення до роботи молоді та розширення традиційних гендерних меж у професіях, що раніше вважалися винятково чоловічими. Багато компаній відкривають можливості для стажувань і навчання, що дозволяє залучити до роботи молодих спеціалістів віком від 18 до 25 років. Активніше почали наймати й жінок на технічні посади, такі як оператори виробничих ліній.
Інтеграція ветеранів та людей з інвалідністю також є одним із перспективних підходів. Створення програм для працевлаштування ветеранів і людей з обмеженими можливостями не лише заповнює кадрові прогалини, а й сприяє соціальній адаптації цих груп. Крім того, компанії активно використовують цифровізацію й роботизацію бізнес-процесів для підвищення ефективності виробництва. Автоматизовані склади, сортувальні лінії й цифрові технології дозволяють знизити витрати на ручну працю, що стає важливим інструментом для подолання дефіциту кадрів.
Деякі компанії також звернулися до залучення іноземних мігрантів, особливо у будівництві, логістиці та сільському господарстві. Однак цей підхід передбачає певні труднощі, пов’язані з необхідністю забезпечення житлових умов та адаптації іноземних працівників до українського ринку праці. Крім того, для масштабного залучення трудових мігрантів потрібно полегшити регуляторні процедури.
Читайте також: Дефіцит кадрів та високе безробіття: парадокси українського ринку праці
Перспективні стратегії подолання дефіциту фахівців на ринку праці
Для подолання проблеми дефіциту кадрів аналітики пропонують більш тісну співпрацю бізнесу з освітніми закладами. Інвестиції в програми дуальної освіти, створення навчально-практичних центрів і кваліфікаційних центрів сприятимуть підготовці молодих фахівців із потрібними навичками ще на етапі навчання. Крім того, пропонується реформувати систему професійної освіти через створення вищих професійних шкіл, які дозволять здобути вищу освіту з практичним фокусом, що підвищить престижність робітничих професій і привабить молодь.
Щоб допомогти бізнесу утримувати ключових працівників під час мобілізації, експерти також пропонують переглянути систему електронного бронювання. Це дозволить роботодавцям захищати працівників від мобілізації на певний період, забезпечуючи при цьому стабільну роботу компаній, яка є важливою для національної економіки.
Зниження вікового порогу для виходу на ринок праці до 16 років також може стати корисним рішенням. Такий підхід дозволить молоді здобути практичний досвід, фінансову незалежність та підвищити зацікавленість у професійній освіті. Це також сприятиме більш ранньому входженню молодих людей у трудову діяльність, що допоможе зменшити дефіцит кадрів.
Читайте також: Ринок праці на початку осені: рекорди вакансій та зростання зарплат
Рекомендації для політиків та урядовців
Для подолання кризи на ринку праці необхідні комплексні дії на рівні державної політики. Це включає прийняття законів, які сприятимуть професійному розвитку та залученню молоді до робітничих спеціальностей, а також удосконалення механізмів бронювання працівників для запобігання критичному дефіциту кадрів. Важливо також створити можливості для підвищення кваліфікації людей, які не можуть знайти роботу через брак відповідних навичок. Крім того, держава може сприяти адаптації ветеранів та людей з інвалідністю, підтримуючи партнерство з приватним сектором для їх інтеграції в економіку.
Читайте також: Відновлення малої приватизації в Україні: результати за два роки
