Моніторингова група ОЗОН Центру громадянських свобод перевірила укриття у десяти містах України, зокрема в Києві. Висновки – невтішні. Чому на третій рік повномасштабної війни в Україні укриття досі є малодоступними та що із цим робити? Експерти поділилися думками під час дискусії в Українському кризовому центрі.
Читайте також: Заступник головного координатора “Лікарів без кордонів” в Україні Андрій Славуцький: наша задача – підтримати доступ до гідної медицини
Позбутися фаталізму
Олег Бондаренко, народний депутат, голова Комітету екологічної політики та природного користування вважає, що перш за все українцям варто позбутися фаталізму. “Ми всі знаємо про трагедію в Охматдиті. Але ця трагедія була б набагато масштабнішою, якби лікарі та пацієнти не спустилися в укриття. І це приклад відповідального ставлення до повітряних тривог та забезпечення безпеки громадян”.
“В умовах, коли ми постійно знаходимося під загрозою, в умовах, коли величезна кількість громадян України виїхала за кордон, ми маємо зберігати себе”.
“Для порівняння Фінляндія, яка з 1945 року не перебуває у стані війни, за період з 1954 до 2010 року створила фонд захисних споруд цивільного захисту в розмірі 130%. Це означає, що 100% населення плюс 30% гостей або інших людей можуть потрапити до захисних споруд. До того ж мова йде не про первинні захисні споруди, а повноцінні, які дають можливість зберігати життя протягом декількох годин навіть у випадку ядерного удару”.
“Наша перша проблема – це відсутність достатнього фонду захисних споруд. Друга проблема, яка у нас є, – це неналежний стан цих споруд. Третій фактор – це недостатня відповідальність населення. Четвертий фактор – це обмежена кількість коштів на створення і утримання фонду захисних споруд”.
Читайте також: Новий підхід до визначення інвалідності в Україні: що пропонують в МОЗ
В усьому винна корупція
Леонід Ємець, депутат Київради, голова тимчасової контрольної комісії з питань переліку укриттів пояснив, що означає належний рівень укриттів. “З точки зору безпеки укриття мають виконувати свою функцію відповідно до науково розроблених стандартів. А ще люди в укриттях мають почуватися гідно. Йдеться, наприклад, про наявність туалету.
Київська міська рада виділяла кошти на ремонт укриттів. Однак через рік з’ясувалося, що деякі райони витратили менше 1% цих коштів. Я бачу причину цього лише в корупції”.
Читайте також: Вікторія Тітова: “Місто – це не просто будівлі. Це про життя”
І знову про менталітет
Андрій Ткаченко, заступник голови правління Асоціації ОСББ ЖБК Деснянського району Києва розповів, що кошти є. Однак їх використовують точково. Наприклад, для ремонту підземних паркінгів. Бо за них люди платять гроші.
“Інша проблема – немає органу, який би дав інструкцію головам ЖБК, ОСББ і керівникам, як вони повинні діяти. Адже невідомо, куди звернутися, як отримати гроші і як знайти підрядників”.
“Ще одна проблема – менталітет українців. Із цим потрібно працювати не рік і навіть не десять. Адже під час повітряних тривог ніхто не спускається в укриття. У моєму будинку укриття використовується під час відключень світла. Люди приходять туди, щоб зарядити гаджети. За два роки біотуалет, який потрібно міняти щопівроку, не був використаний жодного разу. Генератори запускаються тоді, коли немає світла, щоб зарядити ноутбуки, гаджети. Безпека людей зовсім не цікавить”.
“Сьогодні ми маємо сконцентруватися на питанні доступності укриттів і охороні. Наприклад, у Деснянському районі більшість укриттів знаходяться у школах. Вночі їх ніхто не охороняє. Тому в бюджет потрібно закласти кошти на цілодобове функціонування укриттів”.
Читайте також: Україна на порозі кліматичної кризи: спека, посухи, повені та загроза екосистем
Куди подіти домашніх улюбленців
Насамкінець Аліна Сорока, юристка організації «UAnimals», підняла питання доступності укриттів для власників домашніх тварин.
“На сьогодні власник домашньої тварини, який приводить її в укриття, зобов’язаний забезпечити безпеку оточуючих та дотримуватися санітарно-гігієнічних норм. Собаки порід, які внесені до переліку небезпечних, мають бути в намордниках. Тобто на законодавчому рівні перебувати із тваринами в укритті дозволено. Але на практиці це не завжди так. UAnimals спільно із Центром громадських свобод провели моніторинг 484 укриттів у 10 містах України. За результатами перевірки у 172 укриттях дозволено перебувати із домашніми тваринами, у 17 – заборонено, а щодо 295 укриттів отримати інформацію не вдалося”.
“Зазвичай коли в укриття заборонено приходити із тваринами їхні власники наражають себе на небезпеку, оскільки не хочуть залишати улюбленців. Така ситуація є порушенням конституційних прав та свобод людини. Адже згідно з третьою статтею Конституції України життя та здоров’я людини є найвищою соціальною цінністю”.
“Ми розробили декілька шляхів вирішення такої проблеми. По-перше, це моніторинг та перевірка укриттів на якість та доступність із тваринами. По-друге, це спілкування із балансоутримувачами, які не дотримуються вимог. Балансоутримувачами можуть бути державні органи, органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства та приватні власники. Спочатку це можуть бути форми діалогу та домовленості. Якщо вони не діють – потрібен перший етап юридичного впливу. Звертатися зі зверненнями та претензіями до балансоутримувача щодо доступності укриттів разом із тваринами. Наступний етап юридичного впливу, якщо не діють звернення, – це заяви до органів вищої державної влади, місцевого самоврядування та повідомлення про невиконання обов’язків балансоутримувача”.
Читайте також: Інна Іваненко: “Пацієнт української лікарні не повинен платити з власної кишені”
