HEADS

Нове дослідження: через ніс мікропластик може потрапляти в мозок

Дрібні частинки пластику є скрізь: у ґрунті, де вирощується наша їжа, у воді, яку ми п’ємо, і в повітрі, яким ми дихаємо. Вони потрапляють туди з пластику, який ми викидаємо, і який опиняється на звалищах, у річках і морях. Там пластикові відходи повільно розкладаються, вивільняючи в навколишнє середовище крихітні частинки, які називаються мікропластик і ще менші – нанопластик.

HMH наводить переказ дослідження, яке було опубліковане професором розвитку тварин Лейденського університету Майклом Річардсом та дослідником питань біології розвитку, молекулярної біології та нанотоксикології Лейденського університету Мейру Вангом у The Conversation.

Читайте також: Використання соціальних мереж та ігор серед підлітків: ключові висновки дослідження ВООЗ

Мікропластик всередині людського тіла

Мікропластик також все частіше знаходять в організмі людини. Ми не знаємо, як він туди потрапляє, хоча існує три ймовірні шляхи. Ми можемо проковтнути мікропластик, коли їмо та п’ємо, вдихати його через легені, або всмоктувати через шкіру. Нещодавно було запропоновано ще один шлях, яким мікропластик потрапляє до нашого носа, а звідти — до мозку.

Довгий час вважалося, що людський мозок існує в повній ізоляції від решти тіла. Так званий гематоенцефалічний бар’єр, спеціальний шар клітин, захищає мозок від усіляких патогенів і шкідливих речовин. Однак тепер ми знаємо, що гематоенцефалічний бар’єр може бути порушений, оскільки в людському мозку були знайдені маленькі пластикові частинки.

Читайте також: Безбар’єрність — це нова цінність для нашого суспільства: презентовано дослідження громадської думки

Як мікропластик потрапляє всередину

Нові дослідження показали, що гематоенцефалічний бар’єр має щонайменше одне вразливе місце, через яке мікропластик може потрапити в мозок. Цю потенційну точку проникнення запропонували дослідники з Вільного університету Берліна та Університету Сан-Паулу. Це місце знаходиться в носі, де розташовані спеціальні нерви, нюхові нерви, які розпізнають запахи.

Нюхові нерви проходять зсередини носа, через череп, а потім безпосередньо в частину мозку, яка називається нюховою цибулиною. Дослідники припускають, що мікрочастинки, які ми вдихаємо через ніс, можуть якимось чином транспортуватися по нюхових нервах до мозку.

Дослідники дійшли своїх висновків, проаналізувавши зразки тканин померлих мешканців Сан-Паулу. Вони видалили з їхнього мозку нюхові цибулини та проаналізували їх за допомогою різних методів.

Вісім з 15 досліджених мозків мали мікропластик у нюхових цибулинах. Однак у цих восьми зразках було лише 16 мікропластикових частинок.

Ці 16 пластикових частинок включали фрагменти, кульки та волокна і були виготовлені з поліпропілену, нейлону та інших пластиків. Деякі з волокон могли походити з одягу. Це має сенс, оскільки прання одягу з синтетичних волокон є значним джерелом мікропластику в навколишньому середовищі.

Читайте також: Пацієнти України: з березня 2025 року лікарі залишаться без зарплат, а пацієнти — без лікування

Чим небезпечний нанопластик

Нове дослідження — лише одне з багатьох, які повідомляють про наявність дрібних частинок пластику в організмі людини. Більшість цих досліджень стосуються мікропластику, тобто частинок розміром до п’яти міліметрів. Дуже мало досліджень шукали нанопластик в організмі людини.

Нанопластик має розмір менше однієї тисячної міліметра — настільки крихітний, що його важко виявити без спеціального обладнання.

Небезпечність нанопластику полягає в тому, що, на відміну від мікропластиків, його шкідливість для живих клітин добре задокументована. Це пояснюється тим, що нанопластик досить малий, щоб проникати всередину клітин. Потрапляючи всередину, вони можуть вбити клітину.

Доведено, що нанопластик вбиває клітини в ембріонах тварин. Це може призвести до вроджених дефектів у тварин, якщо ембріон зазнає впливу високої дози наночастинок.

На щастя, немає жодних доказів того, що за останні роки кількість вроджених дефектів у людей значно зросла. Можливо, плацента здатна зупинити мікропластик і нанопластик від потрапляння до плоду.

Читайте також: Безхатченки в Україні: як війна загострила проблему
Олексій Захаров
Олексій Захаров
Редактор сайту | Досвід роботи у ЗМІ — понад 17 років. Працював журналістом на Vgorode.ua, відеоредактором на "5 каналі", шеф-редактором на Gloss.ua та "Наш Київ", редактором розділу "Життя" на LIGA.Net.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here