Повномасштабна війна Росії проти України спричинила безпрецедентні зміни на ринку праці. Масова міграція, мобілізація та переміщення населення призвели до гострого дефіциту кадрів, зростання структурного безробіття та необхідності перекваліфікації значної частини населення. Уряд та міжнародні партнери активно працюють над розв’язанням цих проблем, впроваджуючи програми підтримки зайнятості та розвитку людського капіталу. Проте, складність ситуації полягає в одночасному існуванні дефіциту кваліфікованих кадрів та високого рівня безробіття, що вимагає нестандартних рішень та довгострокових стратегій.
HMH переказує головне з дослідження, яке зробили в незалежній аналітичній платформі VOX Ukraine.
Читайте також: Пацієнти України: з березня 2025 року лікарі залишаться без зарплат, а пацієнти — без лікування
Дефіцит кадрів: втрата кваліфікованих спеціалістів
Одним з найбільших викликів є втрата значної частини кваліфікованої робочої сили. За оцінками ООН, 6,7 мільйона українців виїхали за кордон, серед яких 1,7 мільйона були працевлаштовані до початку повномасштабного вторгнення. Це переважно жінки працездатного віку та діти. Багато хто з них знайшов роботу за кордоном і не планує повертатися в Україну найближчим часом.
Війна також зумовила зміни у структурі попиту на робочу силу. Зросла потреба у фахівцях у сфері оборони, безпеки, логістики та медицини. Водночас у деяких галузях, таких як туризм та готельно-ресторанний бізнес, спостерігається спад. Це створює додаткові труднощі для працевлаштування людей, які втратили роботу через війну.
Структурне безробіття: невідповідність кваліфікації та вимог ринку
Високий рівень безробіття, який, за оцінками НБУ, становить 14% у 2024 році, свідчить про його структурний характер. Це означає, що навички та кваліфікація безробітних не відповідають вимогам роботодавців. Багато людей, які втратили роботу через війну, не мають достатньої кваліфікації або досвіду роботи у тих сферах, де є попит.
Проблема структурного безробіття поглиблюється тим, що багато ВПО не можуть знайти роботу на нових місцях проживання. Вони стикаються з дискримінацією, браком інформації про вакансії та обмеженим доступом до освітніх та перекваліфікаційних програм.
Читайте також: Безхатченки в Україні: як війна загострила проблему
Роль жінок, ветеранів та осіб з інвалідністю на ринку праці
Війна суттєво змінила роль жінок на ринку праці. Вони стали активнішими у пошуку роботи та започаткуванні власного бізнесу. Зросла кількість жінок, які служать у Збройних Силах України. Це свідчить про зростання їхньої економічної самостійності та бажання бути активними учасниками суспільства.
Повернення ветеранів з фронту та збільшення кількості осіб з інвалідністю внаслідок війни створює нові виклики для ринку праці. Ці категорії населення потребують спеціальної підтримки та програм реінтеграції, які б допомогли їм знайти роботу та адаптуватися до цивільного життя.
Читайте також: ООН Жінки в Україні: стартувала програма для подолання гендерного розриву в оплаті праці
Довгострокові стратегії
В уряді України знають про складність проблем на ринку праці, спричинених війною, і розробляють довгострокові стратегії, спрямовані на їх комплексне вирішення. Ці стратегії охоплюють різні аспекти – від стимулювання народжуваності до модернізації системи освіти – і мають на меті створити умови для сталого розвитку людського капіталу та економічного зростання в післявоєнний період.
Читайте також: Освітній омбудсмен: Не витрачайте ваш час на непотрібну шкільну форму
Серед ключових стратегій можна виділити наступні:
1. Стратегія демографічного розвитку до 2040 року.
Ця стратегія має на меті подолання демографічної кризи, яка загострилася внаслідок війни. Вона передбачає комплекс заходів, спрямованих на підвищення народжуваності, зменшення смертності та залучення мігрантів.
- Підтримка сімей з дітьми: створення сприятливих умов для народження та виховання дітей, розширення мережі дошкільних навчальних закладів, забезпечення доступності якісної медичної допомоги матерям та дітям.
- Підвищення якості медичної допомоги: модернізація медичної інфраструктури, впровадження сучасних технологій лікування, підвищення кваліфікації медичних працівників.
- Залучення мігрантів: створення привабливих умов для іноземних спеціалістів, спрощення процедури отримання дозволу на проживання та роботу в Україні.
- Розвиток територій: створення нових робочих місць у регіонах, розвиток інфраструктури, підвищення рівня життя в сільській місцевості.
2. Модернізація Державної служби зайнятості (ДСЗ):
ДСЗ повинна стати ефективним інструментом державної політики на ринку праці. Для цього планується її модернізація, яка передбачає:
- Перехід до сервісно-орієнтованої моделі: ДСЗ має стати надійним партнером для шукачів роботи та роботодавців, надаючи їм якісні послуги з працевлаштування, профорієнтації, перекваліфікації та підтримки підприємництва.
- Створення мережі партнерств: співпраця з тренінговими компаніями, кадровими агентствами, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами для підвищення ефективності послуг ДСЗ.
- Впровадження сучасних технологій: використання інформаційних систем та онлайн-платформ для автоматизації процесів, покращення доступу до інформації та надання послуг дистанційно.
- Розвиток аналітичної функції: збір та аналіз даних про ринок праці для прогнозування потреб економіки та розробки ефективних програм зайнятості.
3. Реформування системи професійної освіти:
Система професійної освіти має бути гнучкою та адаптивною до змін на ринку праці. Реформа передбачає:
- Адаптацію освітніх програм до вимог ринку праці: оновлення змісту навчання, впровадження нових спеціальностей, орієнтованих на потреби сучасної економіки.
- Підвищення якості професійної підготовки: залучення до навчального процесу практиків з досвідом роботи у відповідних галузях, використання сучасних технологій навчання.
- Розвиток дуальної освіти: поєднання теоретичного навчання з практичною підготовкою на підприємствах, що дозволить випускникам швидше адаптуватися до вимог роботодавців.
- Створення системи безперервного навчання: забезпечення можливостей для підвищення кваліфікації та перекваліфікації протягом усього життя.
Впровадження цих довгострокових стратегій є важливим кроком на шляху до створення ефективного та конкурентоспроможного ринку праці в Україні. Це допоможе забезпечити економічне зростання, підвищити рівень життя населення та зміцнити соціальну стабільність в країні.
Читайте також: Реформа старшої школи: “Профільна” освіта вже у 2027 році