Освіта є основою справедливого та різноманітного суспільства, але тільки якщо вона є справедливою та інклюзивною. Щоб сприяти створенню інклюзивного освітнього середовища, лідери та вчителі повинні розуміти та цінувати різноманітність у всіх її формах, включаючи різноманітність культури, мови, соціально-економічного походження, статі, здібностей та інших.
Тут ми викладемо вісім кроків для забезпечення інклюзивності освітнього середовища в усіх сенсах цього слова.
HMH наводить переклад статті професора політики та планів покращення якості освіти Університету CEU Сан-Пабло Педро Адалід Руїса для The Conversation.
Дізнатися та проаналізувати, як формуються упередження
Першим важливим кроком є навчання з питань різноманіття, яке починається з навчання педагогів та керівників, як виявляти та руйнувати власні несвідомі упередження. За допомогою семінарів та сесій професійного розвитку педагоги можуть навчитися розпізнавати власні упередження та розробляти стратегії для їх мінімізації, тим самим створюючи більш справедливе та інклюзивне середовище.
Навчання з питань розмаїття також має включати інклюзивні стратегії викладання, які заохочують активну участь усіх учнів. Наприклад, навчальні матеріали, які представляють різні культури й погляди, можуть допомогти учням відчути, що їх цінують і визнають. Викладачам також важливо застосовувати індивідуальний підхід і адаптувати свої методи викладання до різних навчальних потреб.
Читайте також: Право на освіту в умовах війни: які виклики постали перед державою?
Активно залучати сім’ї та опікунів
Створення інклюзивного середовища — це відповідальність не лише вчителів і керівників шкіл, це колективна робота, яка вимагає активної участі всієї шкільної громади, включаючи батьків або опікунів, учнів та інших членів сім’ї. Таке ширше залучення має важливе значення для створення інклюзивного середовища.
До батьків та опікунів слід ставитися як до ключових партнерів в освітньому процесі. Залучення сімей до діяльності, прийняття рішень і планування освіти не лише збагачує навчальний досвід учнів, а й допомагає формувати почуття приналежності та спільноти. З цією метою школи повинні створити ефективні та доступні канали комунікації для всіх батьків та опікунів.
Залучайте учнів до участі
Заохочення участі учнів має вирішальне значення для створення інклюзивного середовища. Учнів слід заохочувати висловлювати свої думки та брати активну участь у шкільному житті. Цього можна досягти за допомогою учнівських рад, дискусійних груп та інших майданчиків, де вони можуть ділитися своїм досвідом, а також пропозиціями щодо того, як зробити школу більш інклюзивною.
Читайте також: Освітній омбудсмен: Не витрачайте ваш час на непотрібну шкільну форму
Робота з широкою громадськістю
Школи повинні налагодити міцні стосунки з громадськими організаціями, місцевими лідерами та іншими установами, щоб створити широку й різноманітну мережу підтримки. Така співпраця може забезпечити додаткові ресурси та навчальні можливості, що сприятимуть інклюзії.
Створити чітку, цілеспрямовану антидискримінаційну політику
Щоб бути по-справжньому інклюзивними, школи повинні впроваджувати справедливу політику, яка сприяє рівним можливостям і повазі до розмаїття. Ця політика має бути чітко визначена та доведена до відома всієї шкільної спільноти.
Інклюзивна шкільна політика повинна включати заходи протидії дискримінації та булінгу. Школи повинні встановити чіткі процедури для запобігання та протидії будь-яким формам дискримінації, цькування чи булінгу, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, віросповідання, інвалідності чи інших характеристик. Ці процедури мають бути прозорими та легкодоступними, а також застосовуватися послідовно та справедливо.
Забезпечити рівний доступ до ресурсів
Шкільна політика має гарантувати рівний доступ до освітніх ресурсів. Це означає, що всі учні, незалежно від їхніх особистих чи соціально-економічних обставин, мають доступ до якісних навчальних матеріалів, технологій та будь-яких інших ресурсів, які їм можуть знадобитися. Це також включає додаткову підтримку учнів, які стикаються з певними бар’єрами, наприклад, з особливими освітніми потребами або з малозабезпечених сімей.
Читайте також: План реконструкції: як зробити сучасну школу з радянської
Пропонувати різноманітне представництво
Шкільна політика має сприяти різноманітному представництву на всіх рівнях шкільної спільноти. Це означає, що навчальні матеріали мають відображати різноманітні культури та погляди, а шкільні заходи та святкування мають бути інклюзивними та відображати розмаїття місцевої громади.
Постійно переглядайте шкільну політику
Шкільна політика не є чимось незмінним і потребує постійного перегляду та вдосконалення. Це означає регулярний перегляд та оцінювання шкільної політики та практик, щоб переконатися, що вони сприяють інклюзії у значущий та ефективний спосіб.
Створення інклюзивного шкільного середовища є складним завданням, яке вимагає твердої, непохитної прихильності та скоординованих дій усіх членів шкільної спільноти. Завдяки навчанню з питань різноманітності, активній участі та впровадженню справедливої шкільної політики керівники шкіл можуть розвинути навички та стратегії, необхідні для просування інклюзивної освіти. Це не просто довільна мета чи завдання, це шлях до більш справедливого та рівноправного суспільства.
Читайте також: Безкоштовне харчування для школярів: нова ініціатива Міністерства освіти і науки України та ВПП ООН
