Уявіть, що ви лікуєтеся від тривоги, але дізнаєтеся, що ваше лікування погіршує ваш стан. Саме з такою проблемою стикнулися деякі люди, які проходять лікування за методом КПТ.
Метод КПТ є одним з найбільш революційних підходів до лікування проблем психічного здоров’я. Він широко використовується та ефективно лікує багато психічних хвороб, включаючи тривогу та стресові розлади.
Для багатьох пацієнтів терапія призводить до значних покращень психічного здоров’я. Але також є докази того, що вона може погіршити симптоми деяких пацієнтів.
HMH наводить переказ дослідження докторки Єлени Маковак, яка проводить лекції по клінічній психології у лондонському університеті Брюнеля.
Читайте також: Почав діяти закон про легалізацію медичного канабісу: що далі
Що таке КПТ
КПТ, або когнітивно-поведінкова терапія, фокусується на зміні негативних моделей мислення та поведінки. Це робиться шляхом допомоги пацієнтам у виявленні та оскарженні спотворених або неефективних думок та переконань, замінюючи їх більш реалістичними та позитивними.
Також КПТ включає практику нових поведінок та стратегій подолання в реальних життєвих ситуаціях для посилення позитивних змін та зменшення симптомів тривоги, депресії або інших проблем психічного здоров’я.
У Англії та Уельсі медичні рекомендації від Національного інституту охорони здоров’я та передового догляду рекомендують цей тип терапії для широкого кола психологічних та довготривалих фізичних станів, від тривоги та депресії до хронічного болю, синдрому подразненого кишечника та тинітусу (дзвін у вухах).
Цей широкий спектр застосувань створює враження, що КПТ може вилікувати майже все. Як клінічний психолог, який використовує КПТ з пацієнтами, я можу підтвердити її ефективність. Але я також бачила, що ця терапія не працює для всіх.
Читайте також: Безбар’єрність як стратегія: що про це думають українські підприємці та громадські діячі
Експертиза – це все
КПТ є структурованою терапією, яка сильно залежить від експертизи психотерапевта. Якщо терапевт не має досвіду, терапія може бути не дуже ефективною. Гірше того, це може призвести до непорозумінь та розчарування, потенційно посилюючи стан пацієнта.
Однак є важлива різниця між негативними або небажаними ефектами, викликаними погано проведеною терапією, з одного боку, та побічними ефектами, які можуть виникати навіть тоді, коли терапія проводиться правильно, з іншого.
Наприклад, одне дослідження 2018 року виявило, що 100 терапевтів КПТ повідомили про 372 небажані ефекти у 98 пацієнтів та побічні ефекти у 43 пацієнтів. У випадку небажаних ефектів недостатній досвід проведення терапії може призвести до відсутності покращення або навіть психологічної шкоди.
Деякі терапевти дуже важко визнають те, що їхня робота може мати негативні наслідки для пацієнтів. Це може призвести до вагань та, як наслідок, лікарі можуть почати приписувати вину пацієнту. Але навіть у випадках, коли КПТ проводиться правильно, побічні ефекти, такі як погіршення симптомів та підвищена тривога, іноді відмічаються як пацієнтами, так і терапевтами.
Одна з можливих причин полягає в тому, що когнітивно-поведінкова терапія вимагає від пацієнтів прямого зіткнення зі своїми негативними думками та почуттями. Розгляньте людей, які, наприклад, пережили складну травму. Просто зміна моделей мислення не вирішує глибокого емоційного болю та реляційних проблем в основі їхніх симптомів, які часто кореняться у ранньому дитинстві.
Насправді деякі стратегії КПТ, такі як експозиційна терапія, – згадування болючих думок у контрольованому режимі, щоб зменшити їхній нинішній вплив, – можуть іноді посилювати ці симптоми.
Також деякі пацієнти повідомляють, що КПТ може викликати відчуття невідповідності. Фокус терапії на раціональному мисленні та доказах може здаватися таким, що відкидає їхні емоції.
Наприклад, серед людей, які переживають горе або глибоку травму, часто виникає думка, що КПТ може неправильно маркувати страждання, викликані травматичними подіями, як “неадаптивні”. Це стосується поведінки або емоційних реакцій, які є неефективними для ефективного подолання стресу або травми.
Вони можуть потенційно зменшити легітимність емоційних реакцій пацієнтів. У таких випадках більш доречними можуть бути інші підходи, такі як терапія прийняття та зобов’язання (ACT).
ACT, тип розмовної терапії, фокусується на прийнятті складних емоцій, а не на їх оскарженні, підкреслюючи усвідомленість та зобов’язану дію відповідно до особистих цінностей. Техніки усвідомленості, які часто використовуються в АCТ та інших терапіях, допомагають пацієнтам спостерігати та приймати свої думки та почуття без осуду, сприяючи відчуттю спокою та присутності.
Читайте також: Чи стали українці щасливішими у 2024 році? Результати соцопитування
Не підходить для всіх
Когнітивний аспект КПТ зазнав подальшої критики, особливо щодо його потенційної румінації. Ця тенденція до надмірного обдумування болючих минулих подій є відомою ознакою депресії, і інтенсивне зосередження на тому, чому чиєсь мислення може бути неадаптивним, може посилювати цю проблему.
Дослідження показують, що КПТ може в деяких випадках посилювати тривогу та поганий настрій, сприяючи румінації, особливо у людей з обсесивними рисами.
КПТ інтервенції зазвичай вимагають значних когнітивних ресурсів, включаючи пам’ять, увагу та здатність формувати абстрактні концепції. Дослідження показують, що інтактні когнітивні функції, виміряні за психологічними оцінками, можуть значно впливати на ефективність КПТ.
Попри всі ці проблеми, важливо визнати, наскільки ефективна КПТ у багатьох випадках. Навіть у випадках, коли спостерігається первинне посилення страждань, ці ефекти зазвичай тимчасові, а не постійні. Дослідження показали, що довгострокові значні покращення психічного здоров’я спостерігаються після курсу КПТ – навіть серед тих, хто спочатку повідомляє про погіршення симптомів.
Стратегії, включаючи скринінг відповідності КПТ, освіту пацієнтів про КПТ перед початком терапії, адаптацію підходу до індивідуальних потреб та забезпечення адекватного навчання та нагляду терапевтів, ймовірно, зменшать побічні ефекти та максимізують переваги КПТ.
