Публічні бібліотеки по всій Україні поступово перетворюються на місця, куди люди приходять не лише по книжки, а й по підтримку в складні моменти. Представництво ЮНЕСКО в Україні разом із Міністерством культури за фінансової участі Уряду Японії розширює проєкт “Бібліотека як простір психосоціальної підтримки”, який має навчити бібліотечних працівників допомагати відвідувачам справлятися зі стресом і травматичним досвідом війни.
Скільки бібліотек працює в країні сьогодні
За різними оцінками, в Україні налічується від 11 800 до 12 900 діючих публічних бібліотек — це вже суттєво менше, ніж майже 16 тисяч закладів, які працювали в системі до масштабної оптимізації мережі та повномасштабного вторгнення. Приблизно 500 бібліотек по країні були повністю зруйновані, частково пошкоджені або втратили фонди внаслідок дій російських окупантів, тому мережа й без того перебуває під тиском. Попри це, бібліотека нерідко залишається єдиним публічним закладом у невеликому місті чи селі, куди людина може прийти безкоштовно, без запису та без потреби пояснювати причину свого візиту.
Чому це важливо саме зараз
Війна змінила саму функцію бібліотеки в громаді. Заклад, який раніше сприймали переважно як книгозбірню, під час затяжних криз перетворюється на простір, де людина може отримати підтримку в момент тривоги, горя чи виснаження. Експертка з психічного здоров’я Координаційного центру з питань психічного здоров’я, коментуючи ініціативу, наголосила, що українська стійкість формується через усвідомлення цінностей, здатність взаємодіяти з іншими та вміння регулювати власні емоції в кризових ситуаціях. За її словами, суспільство лише вчиться звертатися по підтримку тоді, коли вона дійсно потрібна, а не приховувати труднощі, і саме тому підготовка фахівців, які працюють із людьми щодня, набуває особливого значення.
Представники ЮНЕСКО пояснюють свій вибір бібліотек як платформи для роботи з психічним здоров’ям тим, що організація активно підтримує трансформації у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в усіх аспектах свого мандату щодо освіти, культури та інформації, і цей підхід, який уже реалізується для шкіл і центрів для журналістів, тепер поширюється і на бібліотеки, оскільки саме вони відіграють ключову роль надійних центрів у громадах.
Хто є головним отримувачем допомоги
Основна аудиторія проєкту – це діти, молодь, освітяни та мешканці громад, які можуть отримувати підтримку, розвивати стійкість і долати наслідки стресових та травматичних подій безпосередньо в бібліотечному просторі. Окрему увагу приділяють і самим бібліотекарям: працівники отримують інструменти самодопомоги та профілактики професійного вигорання, адже саме вони першими стикаються з емоційним станом відвідувачів і потребують власного ресурсу для такої роботи. У новому циклі програми коло отримувачів розширюється — до проєкту долучають бібліотеки при закладах освіти, тож до аудиторії додаються школярі та педагогічні колективи.
Читайте також:
В Україні з’явилася онлайн-бібліотека наукових праць з жіночої та гендерної історії
Як почався пілотний етап
Ідея виникла у 2024 році, коли бібліотеки шести областей — Київської, Житомирської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Одеської — стали майданчиками для тестування нового підходу. Навчання пройшли 60 бібліотекарів із 32 публічних бібліотек, які взяли участь у п’ятиденних тренінгах і вебінарах загальною тривалістю 60 годин. Отримані навички фахівці почали застосовувати на практиці ще під час пілотного циклу, поступово формуючи у своїх закладах атмосферу довіри та безпеки.
Практичний посібник, онлайн-курс та як отримати допомогу
Для масштабування напрацювань пілотного етапу команда проєкту підготувала два безоплатні ресурси, доступні всім охочим бібліотекарям країни. Методичний посібник “Психосоціальна підтримка в бібліотеці” містить практичні рекомендації та інструменти, які допомагають інтегрувати психосоціальну підтримку в роботу бібліотеки, створювати безпечний простір для відвідувачів і водночас дбати про власну психологічну стійкість. Завантажити його можна за посиланням, вказаним у матеріалах проєкту.
Доповненням до посібника став навчальний курс, розрахований на широку аудиторію бібліотечних працівників. Онлайн-курс “Бібліотека як простір психосоціальної підтримки” — безоплатна 30-годинна програма з практичними матеріалами, перекладом українською жестовою мовою та можливістю отримати сертифікат. Такий формат дає змогу проходити навчання дистанційно, без відриву від щоденної роботи в закладі, а наявність сурдоперекладу робить курс доступним і для людей з порушеннями слуху.
Для звичайного відвідувача отримати допомогу простіше, ніж здається: достатньо звернутися до бібліотекаря найближчого публічного закладу, який пройшов відповідне навчання, або дізнатися в місцевій бібліотеці, чи впроваджено там практики психосоціальної підтримки. У міру розширення програми на нові регіони кількість таких підготовлених закладів зростатиме.
Географія програми зростає
Успіх пілотного етапу став підставою для істотного розширення проєкту. У новому циклі ЮНЕСКО планує розширити програму ще на 10 регіонів України та залучити до неї бібліотеки при закладах освіти, учасники яких отримають методичну підтримку, навчання, практичні інструменти для роботи з відвідувачами та допомогу у розвитку бібліотечних просторів.
Фінансування ініціативи має міжнародний характер: підтримку надає Уряд Японії, а частина навчальних матеріалів створена в межах глобальної освітньої програми Global Partnership for Education. Це дозволяє проєкту розвиватися без додаткового навантаження на місцеві бюджети бібліотек, більшість яких і без того працює в умовах обмежених ресурсів через воєнні обставини.
Бібліотекарі, які вже пройшли навчання, відзначають зміну у власному сприйнятті професії — вона перестає бути суто інформаційною і набуває виразного соціального виміру. Інвестиція в підготовку персоналу має пряме значення для повсякденного життя громад, особливо там, де інших форм психологічної підтримки просто немає.
Читайте також:
Росія зруйнувала понад 2200 об’єктів культури в Україні