Український центр оцінювання якості освіти показав результати нового дослідження PISA-2025. Абревіатура PISA розшифровується, як Programme for International Student Assessment, тобто Програма міжнародного оцінювання учнів. Раз на три роки в межах цієї програми тестують 15-річних підлітків з десятків країн світу за однаковими завданнями, щоб можна було порівнювати рівень шкільної освіти між державами. Організовує дослідження ОЕСР — Організація економічного співробітництва та розвитку, об’єднання переважно розвинених країн, куди входять, наприклад, США, Німеччина, Японія, Польща та Естонія. Саме тому в звіті постійно з’являється фраза “середній показник по ОЕСР” — це орієнтир, з яким порівнюють результати України.
Для нашої країни це вже третє таке дослідження — після 2018 і 2022 років — і друге, яке провели під час повномасштабної війни. Через бойові дії протестувати вдалося дітей лише із 17 областей. У вибірку не потрапили окупований Крим і Севастополь, а також вісім областей поблизу фронту: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська й Херсонська.
Тестування пройшло навесні 2025 року, з 17 березня по 4 травня. У ньому взяли участь підлітки 2009 року народження — на момент тестування їм було 15–16 років. Дослідники перевіряли три головні речі: наскільки добре діти розуміються на природничих науках, математиці й читанні. Уперше в цьому циклі також перевірили новий напрям — уміння вчитися в цифровому світі, тобто розв’язувати задачі за допомогою комп’ютерних моделей і найпростішого програмування.
Скільки балів набрали українські підлітки
Результат з природничих наук — 448 балів, з математики — 431, з читання — 418. Бали PISA — це не оцінки на кшталт шкільних, а показник за спеціальною шкалою, яку розробили дослідники так, щоб середній результат по всіх країнах-учасницях становив приблизно 500 балів. У кожному з трьох напрямів українські підлітки набрали менше за середній показник країн ОЕСР: там результати становлять 482, 463 і 461 бал відповідно. Різниця виходить чимала: приблизно півтора року навчання з природничих наук і математики, і майже два роки — з читання. Тобто 15-річний українець у середньому знає й уміє стільки, скільки школяр з країн ОЕСР знав би на два роки раніше.
Для порівняння дослідники обрали шість країн, схожих на Україну за розміром чи історією, — їх у звіті називають референтними: Болгарію, Грузію, Молдову, Польщу, Словаччину та Естонію. Польща й Естонія випереджають Україну в усьому і з великим запасом. Словаччина теж краща за всіма трьома напрямами. А от Болгарія, Молдова й Грузія відстають від України. Найслабше місце українських школярів — читання: тут результат нижчий навіть порівняно з їхніми ж власними показниками з математики й природничих наук.
Що означають ці цифри на практиці. У дослідженні є поняття базового рівня — це мінімум знань і вмінь, потрібний, щоб нормально функціонувати в дорослому житті: розуміти прочитане, робити прості розрахунки, орієнтуватися в найпростіших наукових поняттях. Цього рівня в Україні досягають 65 % підлітків з природничих наук, 54 % — з математики і 55 % — з читання. Простими словами, майже кожна друга українська дитина 15 років не володіє базовими навичками з математики й читання, а з природничих наук цього рівня не досягає приблизно кожна третя.
Читайте також:
Державна чи приватна школа. Де насправді формується якісніше середовище для дитини
Стало краще чи гірше після 2022 року
Порівняно з попереднім дослідженням 2022 року результати трохи знизилися в усіх трьох напрямах, але це зниження настільки мале, що статистично його можна вважати відсутнім. Дослідники пояснюють: після різкого падіння між 2018 і 2022 роками — через ковід, дистанційне навчання і початок війни — ситуація радше зафіксувалась на місці, ніж продовжила погіршуватися.
Проблема в тому, що це “місце” суттєво нижче, ніж було до всіх криз. Порівняно з 2018 роком результат з читання впав на 48 балів, з математики — на 22, з природничих наук — на 21. Тобто відновлення до довоєнного рівня поки що не відбулося в жодному з напрямів.
Хлопці й дівчата: хто де сильніший
У читанні дівчата обходять хлопців на 32 бали — це майже півтора року навчання різниці. Причому за останні три роки результати хлопців із читання істотно погіршились, а в дівчат лишились майже без змін. У природничих науках різниця між статями невелика, хоча є нюанси: хлопці трохи краще пояснюють наукові явища, а дівчата успішніші в оцінюванні наукової інформації та завданнях про екологію.
Цікаво, що в новому напрямі — цифровому навчанні — картина протилежна: тут хлопці випереджають дівчат, особливо в завданнях на програмування.
Багатство родини і місце проживання досі впливають на оцінки
Для оцінки достатку родини дослідники PISA використовують спеціальний індекс — ESCS, який враховує освіту й професії батьків, наявність книжок і техніки вдома та інші подібні речі. Діти з більш забезпечених родин показують кращі результати з природничих наук, ніж діти з бідніших родин, — різниця сягає 66 балів. Втішна новина в тому, що цей розрив в Україні менший, ніж у середньому по ОЕСР. Погана новина в тому, що навіть діти зі забезпечених українських родин відстають від своїх ровесників з країн ОЕСР. Іншими словами, гроші в родині менше визначають успіх дитини в Україні, ніж деінде, але загальний рівень освіти нижчий незалежно від достатку.
Різниця між містом і селом також помітна. Учні з великих міст стабільно показують кращі результати, ніж учні із сільської місцевості, — розрив приблизно на три роки навчання. Найгірші результати демонструють учні закладів професійної освіти (те, що раніше називали професійно-технічними училищами), найкращі — учні звичайних шкіл.
Природничі науки: пояснювати легше, ніж аналізувати докази
Найкраще українські школярі впораються із завданнями, де треба пояснити якесь явище науковою мовою, — тут результат 455 балів. Складніше даються завдання, де потрібно оцінити, чи правильно проведено дослідження, чи достатньо доказів для висновку, — тут результат нижчий, 443 бали. Іншими словами, українські діти краще запам’ятовують і відтворюють наукові факти, ніж критично аналізують інформацію та роблять на її основі висновки.
Цифрове навчання — відносно сильна сторона
У новому напрямі “навчання в цифровому світі” українські підлітки набрали 478 балів — менше за середній показник ОЕСР, але більше, ніж у Молдові, Болгарії та Грузії. Найкращий результат серед сусідніх країн у Естонії — 541 бал. Українські діти краще справляються із завданнями на програмування, ніж на побудову цифрових моделей. Дослідники відзначають: це одна з небагатьох сфер, де українські результати виглядають відносно непогано порівняно з іншими напрямами дослідження.
Як діти ставляться до навчання
Українські підлітки рідше за своїх однолітків з ОЕСР кажуть, що їм цікаво вчитися нове і що вони готові докладати зусиль, коли щось не виходить. Водночас більшість — 85 % — почуваються “своїми” у школі й легко заводять друзів. А от практичну користь від шкільних знань бачать лише 62 % дітей — менше, ніж у середньому по ОЕСР. Пропуски занять — поширене явище: 73 % школярів визнали, що пропустили хоча б один урок за два тижні перед тестуванням.
Гроші на освіту є, але матеріалів бракує
Україна витрачає на освіту однієї дитини менше грошей, ніж більшість сусідніх країн, — приблизно 39 тисяч доларів за весь період навчання проти, наприклад, 120 тисяч в Естонії. Водночас частка державного бюджету, яку Україна спрямовує на освіту, одна з найвищих серед порівнюваних країн. Тобто грошей на освіту виділяють відносно багато для розміру економіки, але в перерахунку на одну дитину сума виходить невелика.
На практиці це виявляється в нестачі якісних навчальних матеріалів: керівники шкіл, де навчається понад половина українських дітей, скаржаться на брак або низьку якість підручників і матеріалів — це найгірший показник серед порівнюваних країн. Ще гостріше стоїть питання цифрових ресурсів: комп’ютерів, інтернету, програм — тут проблеми вдвічі-втричі поширеніші, ніж у середньому по ОЕСР.
Безпека в школі, булінг і штучний інтелект
Попри війну, понад 90 % українських школярів кажуть, що почуваються безпечно дорогою до школи, додому і в самій школі. Автори звіту одразу застерігають: анкета PISA не запитує про повітряні тривоги, обстріли чи укриття, тому високі цифри означають радше звичне відчуття безпеки в шкільному середовищі, а не відсутність воєнних ризиків. Для розуміння масштабу проблеми: станом на серпень 2026 року від обстрілів постраждали 4 650 українських шкіл, 423 з яких зруйновані повністю.
Про регулярний булінг — систематичне цькування з боку однолітків — повідомили 14 % дітей, менше, ніж у середньому по ОЕСР. Більшість школярів відчувають підтримку від учителів, і за цим показником Україна навіть випереджає середні цифри ОЕСР. А ще українські підлітки частіше за однолітків з інших країн звертаються по допомогу до штучного інтелекту (ШІ) під час виконання завдань. Дослідники не поспішають називати це проблемою академічної чесності, але наголошують: школам варто визначитися з чіткими правилами, коли допомога ШІ — це нормально, а коли — вже ні.
Читайте також:
Морквина на тарілці, а не в кошику: як українські школи годують дітей безкоштовно