За час повномасштабного вторгнення Український Червоний Хрест втратив сімох людей, які загинули під час виконання гуманітарної місії. Ця цифра нагадує, що робота в гуманітарному секторі в Україні відбувається під постійною загрозою, і 19 серпня, у Всесвітній день гуманітарної допомоги, ООН вшановує саме таких людей — тих, хто рятує інших ціною власного життя.
До цього переліку втрат додається і матеріальний вимір війни. 2 липня масована атака на Київ знищила склад Українського Червоного Хреста, на якому зберігалося 320 тисяч одиниць гуманітарного вантажу та обладнання загальною вартістю понад 79 мільйонів гривень. Дата, покликана привертати увагу до ціни гуманітарної роботи, цьогоріч в Україні збіглася з нагодою озирнутися на масштаб цих втрат і оцінити, як організація живе без частини критично важливих запасів.
Чому ми саме сьогодні згадуємо липневий удар
Всесвітній день гуманітарної допомоги відзначають щороку на згадку про людей, які загинули під час виконання гуманітарної місії, і про тих, хто продовжує рятувати інших у зонах конфліктів. Ми звернулись до Українського Червоного Хреста, щоб розповісти про наслідки удару 2 липня, коли постраждав саме гуманітарний склад — об’єкт, покликаний забезпечувати допомогу цивільному населенню, медичним закладам і найвразливішим українцям.
Менеджер з координації діяльності оперативних штабів Українського Червоного Хреста Андрій Познякевич розповів, що зберігалося на складі, чому відновлення розтягнеться на невизначений термін і які кроки організація вже зробила, аби убезпечити ресурси, що залишилися.
Що знищив удар 2 липня
За словами Познякевича, на складі перебувало критично важливе обладнання для реагування на надзвичайні ситуації: генератори, теплові насоси, медичні ноші, дефібрилятори, апарати ультразвукової діагностики та монітори пацієнта. Частину цього обладнання доставили в Україну через Європейський механізм цивільного захисту, покликаний посилювати готовність країни до кризових подій.
Окрему частину знищеного майна становив стратегічний резерв, сформований на випадок обстрілів, пожеж чи евакуацій. До нього входили ковдри, постільна білизна, гігієнічні набори, тарпауліни (тент), плівка для термінового закриття пошкоджених вікон і спальні набори. Саме ці речі організація видає людям у перші години після надзвичайної події, коли швидкість реагування вирішує, чи отримають постраждалі базовий захист і тепло.
Познякевич пояснив, що частина запасів формувалася під зимовий період: теплогенератори, теплогармати, генератори, які генерують електричний струм та спальні мішки готувалися заздалегідь, аби організація могла оперативно реагувати з настанням холодів. За його словами, ОСБ-плити та плівка для закриття вікон постійно тримаються в резерві саме тому, що потреба в них виникає раптово, після влучань у житлову чи критичну інфраструктуру.
Читайте також:
Від заявки до порятунку – як Український Червоний Хрест організовує евакуацію людей
Чому гуманітарну допомогу тримали на складі, а не роздали одразу
Познякевич наголосив, що товарно-матеріальні цінності надходять на склади поступово, у межах проєктно-програмної діяльності, закупівель та гуманітарних поставок від партнерів. Частина знищеного вантажу була донацією від партнерів з інших Червоних Хрестів, яка розподілялася порційно і згодом мала прямувати до регіонів України для безпосереднього використання.
Склад виконував функцію не лише накопичувального пункту, а й буфера для екстреного реагування. Організація не могла заздалегідь роздати весь резерв, оскільки частина обладнання та матеріалів потрібна саме в момент кризи, коли інші джерела допомоги можуть виявитися недоступними чи повільними.
Крім звичайних українців, серед отримувачів гуманітарної допомоги, яка зберігалася на складі, були і юридичні особи. Йдеться про інституції, установи та організації, з якими співпрацює Український Червоний Хрест, а також про тих, хто звертався по допомогу вперше.
Пошкоджений транспорт і масштаб втрат
Удар пошкодив вантажний транспортний засіб, який використовувався для доставки гуманітарної допомоги. Це ускладнило логістику організації в наступні тижні, оскільки транспортна спроможність напряму впливає на швидкість, з якою допомога потрапляє до людей у регіонах.
Попередньо працівники Українського Червоного Хреста зазначали на своїх сторінках у facebook, що ураження складу вплинуло не тільки на матеріальну базу організації. Йдеться про удар по гуманітарній інфраструктурі, від функціонування якої залежить своєчасна підтримка тисяч людей, постраждалих від війни.
Скільки часу піде на відновлення запасів
Андрій Познякевич каже, що визначити конкретний термін повного відновлення втраченого ресурсу неможливо.
«Процес залежить передусім від фінансування та наявності потрібних товарів на ринку донорської допомоги. Організація вже працює над поновленням критично важливих позицій і розраховує на підтримку партнерських національних товариств та інституцій, які виявили готовність долучитися до українців.», — каже Познякевич
Відновлення запасів залишається пріоритетом, оскільки частина втраченого стосувалася підготовки до опалювального сезону, який прогнозують складним. Міжнародні партнери організації висловили співчуття і зацікавленість у тому, як можна сприяти відновленню стратегічних запасів.
Які кроки вживає організація для захисту решти ресурсів
Український Червоний Хрест створив робочу групу, яка займається розподілом та розосередженням наявної допомоги. Ідеться про релокацію та розпорошення ресурсів, які вже перебувають на складах або найближчим часом мають туди прибути.
Організація також переглянула вимоги до вибору локацій, які використовуються як склади для зберігання товарів, спеціалізованої та автомобільної техніки. Паралельно Український Червоний Хрест намагається пришвидшити поширення допомоги до людей, які її потребують, аби зменшити обсяги накопичення товарів на складах і таким чином знизити ризики для майбутніх поставок.
Попри втрати, Український Червоний Хрест не призупинив жодного напрямку роботи. Волонтери та штатні працівники організації продовжують реагувати на наслідки обстрілів та забезпечувати людей всією необхідною допомогою. Більше того, допомагати країні готуватись до опалювального сезону. Найбільш вразливі родини, які живуть поблизу фронту, отримають допомогу від Українського Червоного Хреста та уряду США, про це ми писали раніше. Гроші можна витратити на свій розсуд: купити дрова, вугілля чи просто оплатити комуналку, щоб пережити зиму максимально комфортно.
Читайте також:
Дивіться як Український Червоний Хрест евакуйовує людей на Дніпропетровщині