HEADS

План реконструкції: як зробити сучасну школу з радянської

Тисячі шкіл по Україні пошкоджені через бойові дії та потребують відновлення. Однак йдеться не лише про ремонт з утепленням стін, а про системну реконструкцію зі зміною якості простору. Урбан-бюро Big City Lab пропонує пілотний проєкт відновлення шкіл.

“Ми виявили, що 70% будівель українських шкіл та дитячих садочків – це типові будівлі у вигляді літери Г, літери Н, літери П тощо. Ми вирішили обрати пілотний проєкт і не просто відремонтувати школу, але й реконструювати її простір, аби зробити його більш ефективним”, – зазначає керівниця проєкту трансформації шкіл Вікторія Тітова.

Школа як громадський центр

На думку Big City Lab, будівля школи може стати громадським центром. Особливо це актуально для невеликих містечок та сіл. Для розробки пілотного проєкту бюро залучило як українських, так і іноземних архітекторів з країн пострадянського простору – Литви, Естонії й Угорщини, адже вони мають такі самі типові школи.

“Першим завданням для нас було зробити так, щоб школа не була відірвана від того місця, де знаходиться. Будівля школи має знаходитися щонайменше за 25 метрів від дороги, бо це безпечно для дітей. Ми пропонуємо прибрати паркан перед будівлею школи та “наблизити” її до інфраструктури навколо”, – розповідає Вікторія.

Другий крок – реформувати шкільні коридори. “Це була величезна робота з ДСНС про те, як розвести евакуаційні шляхи. Зараз типовий хол школи – це великий порожній простір. У ньому не можна розмістити меблі чи настільний теніс, бо це евакуаційний прохід. Але якщо зробити додаткові евакуаційні виходи, хол школи можна зробити функціональним”.

Читайте також: Нія Нікель: жінки “рулять” цим світом і роблять його кращим

Фокус на взаємодію між дітьми

Наступний етап – робота з класною кімнатою. “Ми пропонуємо змінити парадигму, коли діти сидять обличчям до дошки і вчитель у фокусі. Натомість змістити фокус на взаємодію між дітьми. Наприклад, поставити столи так, щоб діти сиділи обличчям одне до одного і не парами, а невеликими групками.

Молодша школа за нормами має знаходитись на першому поверсі. Тому для кожного класу молодшої школи ми запропонували окрему закриту терасу. Це потрібно, щоб діти встигали вийти на вулицю на перерві і повернутися назад до класу”, – розповідає Вікторія Тітова.

Наразі урбан-бюро Big City Lab спроєктувало перші п’ять пілотів та презентувало їх. Для реалізації першого пілота в Київській області вже є погодження від бельгійських донорів.

Вікторія зазначає, що в планах опитати дітей і вчителів перед реконструкцією, як вони почуваються у цьому просторі. А після завершення одного навчального циклу опитати їх ще раз і порівняти результати.

Читайте також: Безбар’єрність як стратегія: що про це думають українські підприємці та громадські діячі
Марта Синовіцька
Марта Синовіцька
Журналістка | Навчалася в КНУ ім. Тараса Шевченка, ІФ, спеціальність "Літературно-мистецька аналітика". У журналістиці з 2020 року. Починала редактором управлінських видань МЦФЕР-Україна. Згодом працювала редактором Департаменту інформації УГКЦ. З липня 2024 року - журналістка Humanitarian Media Hub.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here