Бідність в Україні у 2026 році торкнулася більшості родин у центральних, східних і південних регіонах — про це свідчить нове опитування Міжнародної організації з міграції. За даними двадцять четвертого раунду Загального опитування населення (GPS), у більшості охоплених регіонів понад дві третини людей живуть на суму, меншу за офіційний прожитковий мінімум, а серед внутрішньо переміщених осіб цей показник місцями сягає дев’яти з десяти.
Дані зібрані між квітнем і червнем 2026 року. Телефонне скринінгове опитування охопило 40 004 особи, а поглиблені інтерв’ю провели з 1 453 ВПО, 1 064 поверненими та 1 669 непереміщеними мешканцями. Результати репрезентативні на рівні областей із мінімальним рівнем довіри 90% і похибкою 10%. Опитування охопило всю територію України, за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих Російською Федерацією районів Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, де мобільний зв’язок українських операторів недоступний.
Читайте також:
В Україні люди довіряють одне одному більше, ніж владі
Бідність стала майже універсальним явищем
Показник, який об’єднує всі тринадцять профілів, — частка людей із сукупним місячним доходом на особу нижче за 10 275 гривень, тобто нижче прожиткового мінімуму станом на травень 2026 року. У Сумській області цей поріг не долає 87% населення, у Кіровоградській — 81%, в Одеській — 78, у Черкаській — 77, у Полтавській і Миколаївській — по 75. Навіть у відносно захищеному тилу картина схожа: Вінниччина показує 71%, Львівщина — 51, і лише місто Київ помітно вирізняється з показником 38%.
Серед переміщених родин ситуація ще гостріша. У Сумській області 92% ВПО живуть нижче прожиткового мінімуму, у Запорізькій — 91, у Кіровоградській — 87, а в Полтавській — 87. Ці цифри тримаються стабільно високими незалежно від того, чи йдеться про прифронтову область, чи про регіон, що прийняв переміщених.
Родини економлять на здоров’ї, комунальних послугах і житлі
Скорочення витрат на основні медичні потреби стало поширеною стратегією виживання. У Дніпропетровській області так вчинили 44% населення, у Харківській — 48, у Миколаївській — 53, в Одеській — 39. Серед ВПО показники вищі: у Дніпропетровській області 67% переміщених родин зменшили медичні витрати, у Миколаївській — 61, у Сумській — 62.
Люди обмежують і споживання комунальних ресурсів — електроенергії, газу, води й твердого палива. У Харківській області це зробили 60% населення, у Дніпропетровській — 56, у Миколаївській — 55. Частина родин переїхала до житла гіршої якості, і тут розрив між групами особливо помітний: серед непереміщених мешканців Черкащини так вчинив лише 1%, тоді як серед ВПО — 27.
Опора на грошову або негрошову гуманітарну допомогу залишається нерівномірною. У Харківській області протягом останніх тридцяти днів до неї вдавалися 22% населення, у Запорізькій — 22, тоді як у Полтавській і Черкаській — лише по 7-8. Офіційну виплату на проживання для ВПО отримує мізерна частка переміщених: від 1% в місті Києві та на Львівщині до 11% на Харківщині.
Ментальне здоров’я під тиском переміщення
Опитування використовує коротку шкалу PHQ-2 для оцінки ризику депресії, де результат від трьох балів вважається порогом підвищеної ймовірності депресивного стану. Серед переміщених осіб цей ризик стабільно вищий, ніж серед решти населення. У Дніпропетровській області половина ВПО і більше — 58% — перебувають у зоні високого ризику, у Черкаській — 51, у Миколаївській — 53, в Одеській — 50, у Запорізькій — 49.
Обізнаність про те, де шукати професійну психологічну підтримку, різниться від регіону до регіону. У Львівській області 68% опитаних знають, куди звертатися, у Дніпропетровській — 55, тоді як у Черкаській цей показник опускається до 46. Розрив між потребою й доступом до послуг простежується майже в кожному профілі.
Читайте також:
Як переселенці з Миколаєва створили соціальний горіховий бізнес на Львівщині
Пошкоджені домівки й географія переміщення
Дані про стан житла в місці походження збиралися лише для ВПО та повернених. Частка родин, чиї домівки зазнали пошкоджень — від часткових, придатних для проживання, до повністю зруйнованих, — сягає найвищих значень там, де бойові дії були найінтенсивнішими. На Київщині про пошкоджене житло повідомили 72% переміщених, на Харківщині — 69, на Сумщині — 69, на Кіровоградщині — 73, на Запоріжжі — 60.
Профілі виразно поділяють регіони на дві категорії за походженням переміщення. У прифронтових регіонах більшість ВПО — це люди, витіснені зі свого ж таки регіону: у Сумській області 81% переміщених походить з тієї ж області, у Харківській — 75, у Запорізькій — 86. Натомість у центральних і західних областях переважають ВПО з інших регіонів: на Черкащині таких 97%, на Кіровоградщині — 99, на Полтавщині — 98.
Помітна й частка тих, чиє довоєнне місце проживання розташоване на нині окупованих територіях. У Дніпропетровській області про це повідомили 60% ВПО, у Запорізькій — 60, у місті Києві — 45, на Черкащині — 44.
Наміри залишатися й повільна інтеграція
Короткострокові плани більшості населення тяжіють до стабільності. Частка тих, хто планує переїзд протягом найближчих трьох місяців, майже скрізь тримається на рівні кількох процентів: 2% на Черкащині, 3 на Харківщині, 4 в місті Києві. Наміри повернутися впродовж наступних трьох-шести місяців серед ВПО ще нижчі й у багатьох областях сягають нуля.
Довгострокові рішення переміщених розподіляються нерівномірно. На Київщині 54% ВПО планують осісти й інтегруватися в нинішньому місці, у місті Києві — 47, на Харківщині — 46. Частина переміщених обирає позицію очікування: у Львівській області 27% ВПО мають намір залишатися поки що, але без наміру інтегруватися, на Миколаївщині — 29.
Запоріжжя як окремий випадок
Профіль Запорізької області вирізняється тим, що більшість оцінок чисельності населення позначені прочерком через обмеження, пов’язані з окупованими районами й недостатністю даних для екстраполяції. Відсоткові показники все ж наведені, і вони показують регіон під сильним тиском: 91% ВПО живуть нижче прожиткового мінімуму, 76% орендують житло, 44% покладаються на гуманітарну допомогу. Єдиний індикатор із наведеними абсолютними числами — пошкоджене житло, про яке повідомили 60% переміщених, що в перерахунку становить 136 тисяч осіб.
Повний набір профілів охоплює Черкаську, Дніпропетровську, Харківську, Кіровоградську, Київську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Вінницьку та Запорізьку області, а також місто Київ.
Читайте також:
Зарахування на бюджет 2026 — коли списки, як підтвердити місце і що робити далі