Кластер охорони здоров’я в Україні під координацією Всесвітньої організації охорони здоров’я оприлюднив дані про фінансування гуманітарної медицини в Україні за перше півріччя 2026 року. Станом на 24 липня медичні партнери отримали 44 мільйони доларів із 90 мільйонів, передбачених Планом гуманітарного реагування, а це 49,2% від необхідного обсягу. За цими цифрами стоять сотні тисяч людей, які вже отримали допомогу, і мільйони, чиї потреби ще чекають на відповідь.
Масштаб потреб і охоплення
Медичної допомоги в Україні потребують 4,47 мільйона людей. Цільова аудиторія Плану становить 1,47 мільйона, з яких 1,27 мільйона визначено як пріоритетну групу після переоцінки Плану гуманітарних потреб і реагування 2026 року. За перші шість місяців партнери охопили 638 тисяч осіб.
Фінансовий бік відповіді описують дві величини — 90 мільйонів доларів загальної потреби та 82 мільйони пріоритетного обсягу. Отримані 44 мільйони покривають приблизно половину плану, і саме цей розрив визначає, скільки послуг вдається розгорнути на місцях.
Читайте також:
Зимова допомога 2026 охопить 2,1 мільйона українців у прифронтових районах і містах
Безпекова ситуація на тлі відповіді
Червень 2026 року приніс найвищий місячний показник жертв серед цивільних від квітня 2022 року. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, за місяць загинули щонайменше 293 особи, ще 1 990 осіб дістали поранення. Сукупно за перше півріччя зафіксовано 1 396 загиблих і 7 978 поранених серед цивільного населення. Це на 37% перевищує показник того самого періоду 2025 року та на 114% — аналогічний відрізок 2024 року. Зростання пов’язують із ширшим застосуванням далекобійних ракет і дронів.
Удари поблизу лінії фронту в червні досягли найвищого рівня за час повномасштабної війни. Самі лише дрони малої дальності за місяць убили 89 людей і поранили 588 — це найтяжчий місяць від лютого 2022 року.
Тиск на медичну систему
Медичні працівники й пацієнти опинилися серед постраждалих. Протягом 2026 року загинули 15 медиків і пацієнтів, ще 80 дістали поранення. Система спостереження ВООЗ за нападами на охорону здоров’я підтвердила 300 таких випадків між січнем і червнем. Задля збереження безперервності допомоги партнери Кластеру перемістили 11 медичних закладів у безпечніші місця.
Робота партнерів охоплює першу медичну допомогу, психосоціальну підтримку, транспортування пацієнтів, а також завчасне розміщення ліків, обладнання й матеріалів для прифронтових закладів. Паралельно триває підготовка медиків і рятувальників, зміцнення комунікації щодо ризиків та залучення громад до реагування.
Результати за напрямами діяльності
Показники охоплення різняться залежно від напряму. Найкраще виконано фінансову підтримку охорони здоров’я й харчування (HE 102) та розбудову спроможності медиків, рятувальників і членів громад (HE 105) — обидва напрями перевищили заплановані цілі. Підтримка ризик-комунікації та інформування пацієнтів, доглядальників і медиків (HE 103) досягла 46% цілі, а доступ до комплексної інтегрованої медичної допомоги разом із психічним здоров’ям і харчуванням (HE 101) — 41%.
Слабше просуваються два напрями. Готовність і реагування на надзвичайні ситуації, зокрема спалахи хвороб (HE 201), виконано на 34%. Закупівля, розміщення й розподіл основних ліків, медичного обладнання та товарів для закладів (HE 104) охопили лише 24% цілі — найнижчий результат серед усіх напрямів.
Читайте також:
Трансформація професійної освіти в Україні та нові вимоги ринку праці
Кого охопила допомога
Розподіл за стратегічними пріоритетами показує, що основний обсяг послуг припав на перший пріоритет. Тут охоплення перевищило 400 тисяч людей, і переважну частину серед них склали особи без статусу переміщених. Третій і четвертий пріоритети охопили приблизно по 80 тисяч осіб кожен, тоді як другий залишився мінімальним. У кожній групі допомогу отримували внутрішньо переміщені особи разом із людьми, що зберегли місце проживання, з різним співвідношенням між цими категоріями.
Чому оцінки фінансування гуманітарної медицини розходяться
Кластер окремо пояснює, чому дані про кошти варто читати обережно. Система фінансового відстеження OCHA (FTS) слугує основним інструментом моніторингу, проте часто спотворює реальну картину доступних ресурсів. Серед причин — обіцяні донорами, але ще не перераховані внески; транзитне фінансування, яке рахують двічі на рівні виконавця та субвиконавця; складність виокремлення медичних коштів усередині багатосекторної допомоги; злиття даних про гуманітарне й розвиткове фінансування в одну категорію; часові затримки та перенесення коштів із попереднього року; а також звітність партнерів поза Кластером.
Щоб уточнити ці дані, Кластер збирає фінансову інформацію через Модуль планування діяльності (APM), який дає змогу перевіряти й коригувати цифри відповідно до поточної ситуації. Саме APM Кластер вважає найнадійнішим і найактуальнішим джерелом щодо фінансування гуманітарних медичних заходів в Україні.
Хто формує відповідь
Дані надали 119 партнерів Кластеру, частина звітів ще перебуває на етапі подання. Серед тих, хто відзвітував, — 61 національна громадська організація, 54 міжнародні неурядові організації та 4 структури ООН. Національні організації складають найбільшу групу, що відображає вагу місцевих організацій у наданні медичних послуг.
Фінансування, за формулюванням Кластеру, має підтримати поточне надання послуг, а також інвестиції в допомогу на рівні громад і зміцнення готовності в районах, найближчих до фронту.
Читайте також:
ВООЗ порахувала, скільки лікарень України пережили війну і що з ними у 2026 році