Український ринок праці стикається з гострою нестачею кваліфікованих технічних кадрів. Сфера професійного навчання змушена реагувати на ці економічні виклики глибокою модернізацією. В межах проєкту «Що по освіті» експерти з української професійної освіти обговорили відхід від застарілих норм до прагматичної моделі співпраці між навчальними закладами та бізнесом.
Гнучкість приватного сектору та швидка перекваліфікація
Приватні навчальні центри роблять ставку на швидкість адаптації до економічних реалій. Керівниця відділу партнерств KSE ProfTech Юлія Огілець зазначає, що статус приватного закладу дає свободу дій.
«Приватність нам дозволяє бути більш гнучкими, тобто ми не змушені підлаштовуватись під всі державні зарегульовані процеси», — пояснює вона.
Пріоритетом KSE ProfTech є перекваліфікація дорослого населення, яке потребує швидких результатів. Навчальні програми тривають від одного до шести тижнів, а фінансові витрати повністю бере на себе бізнес за умови працевлаштування випускника. Вимоги роботодавців стають дедалі жорсткішими через дефіцит робітничих рук.
«Для країни це дуже довго, і для деяких бізнесів це вже критично», — наголошує експертка, коментуючи класичні терміни навчання. «У нас є курси на 6 тижнів, і вже навіть 6 тижнів деякі бізнеси нам декларують, що можна ще швидше».
Читайте також:
Державна чи приватна школа. Де насправді формується якісніше середовище для дитини
Масштаб комунальних закладів та рання профорієнтація
Комунальні заклади мають широку регіональну мережу та охоплюють велику аудиторію підлітків. Директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий вважає профорієнтацію ключовим інструментом взаємодії з майбутніми фахівцями та підприємствами. Сучасні хаби дозволяють школярам тестувати різні спеціальності, самостійно монтуючи сонячні панелі чи системи очищення води. «Бізнес чекає, часто буває, прям випускника готового», — розповідає директор. Рання профорієнтація дає можливість компаніям залучати кадри ще на етапі навчання. Особистий досвід керівника також формує його підходи до освітнього процесу.
«Мене заряджає те, що мені професійна освіта дала, бо фактично в школі моїх талантів не побачили, вони розкрилися фактично в професійній освіті», — ділиться він.
Законодавчі зміни як інструмент модернізації
Зміни до законодавства про професійну освіту розширюють можливості для обох секторів. Документ легалізує створення нових кваліфікаційних центрів, дозволяє формувати невеликі навчальні групи та інтегрувати представників бізнесу до наглядових рад. Максим Поджарий позитивно оцінює ці зрушення.
«В законі про професійну освіту відкриваються нові можливості. Насправді я про цей закон мріяв і чекав його», — стверджує директор ліцею.
Державні установи отримують статус некомерційних товариств, що відкриває шлях до надання платних послуг. Перейменування закладів на професійні коледжі сприяє візуальному та змістовному оновленню системи. Проте є і проблеми. На думку Максима, завжди потрібно дбати про імідж такого підприємства, адже наробити людям біди – зірвати різьбу на стояку, може, бути дуже легко, а виправити вже складніше
Практичні навички як перевага на ринку праці
Технічні навички гарантують швидкий кар’єрний старт та фінансову незалежність. Університетська освіта формує світогляд, проте вміння працювати руками забезпечує працевлаштування в умовах відбудови інфраструктури. Юлія Огілець підкреслює високу ефективність сучасного робітничого навчання.
«Ми не передаємо просто освіту заради освіти. У нас є оцей прямий, дуже зрозумілий зв’язок освіта-робота», — констатує вона.
Максим Поджарий доповнює цю думку важливістю здобуття практичної бази.
«Якщо умовно ти хочеш займатися улюбленою справою, варто спочатку спробувати обрати для себе якесь ремесло», — радить він. Опанована професія стає міцною опорою для спеціаліста у будь-якій економічній ситуації.
Читайте також:
Подкаст «Що по освіті». Чому психологічна підтримка родин дітей з інвалідністю стає ключовою