Моніторинг якості освіти за 2023–2025 роки показав картину, яку неможливо звести до однієї цифри середнього бала. Державна служба якості освіти України оприлюднила результати трирічного циклу дослідження навчальних досягнень учнів 6 та 8 класів з української мови й математики. Дані представив Іван Юрійчук на панельній дискусії 3 червня 2026 року. Система утримує середину розподілу, місцями підтягує її, але верхній сегмент результатів залишається вузьким, а восьмикласники з математики демонструють зниження одразу за трьома показниками — середнім балом, медіаною та модою.
Що і навіщо вимірював моніторинг
Вибір класів підпорядкований логіці освітньої траєкторії. Шостий клас фіксує стан учнів після переходу від початкової до базової школи. Восьмий працює як діагностика перед завершальним дев’ятим, коли прогалини ще можна закрити. Українська мова відповідає за базову комунікативну компетентність, математика — за логіко-математичну.
Ініціатором дослідження виступила Служба, підтримали його Міністерство освіти і науки, програма SURGe та ЮНІСЕФ, а виконавцями стали територіальні органи Служби, Інститут освітньої аналітики та Український інститут розвитку освіти. Інструментарій включав тестові завдання, анкети учнів для визначення факторів впливу та дані керівників закладів про режим роботи, інклюзію та статус внутрішньо переміщених осіб. Тестові комплекти оновлювали щороку, зберігаючи структуру змістових ліній і когнітивних рівнів, — саме це дає можливість порівнювати результати між роками.
Важлива методологічна деталь стосується стандартів. Шостий клас навчався за програмами на основі Державного стандарту базової середньої освіти 2020 року, тобто в межах реформи НУШ. Восьмий — за програмами на основі стандарту 2011 року. Йдеться про два різні покоління освітніх вимог, тож результати паралелей коректно читати кожен у своїй рамці.
Вибірка та надійність даних
Дослідження охопило 226 закладів загальної середньої освіти з 5 макрорегіонів та міста Києва. Міська місцевість представлена 166 закладами, сільська — 60. На випадок безпекових загроз сформували резервну вибірку ще на 140 закладів.
Процедура передбачала 4 ролі в кожному закладі — координатора, інструктора, який не викладає відповідний предмет, технічного адміністратора та незалежного спостерігача. Явка учнів перевищила 90%, що дало понад 4300 учасників на кожен предмет у кожній паралелі. Спостерігачі зафіксували 1131 спостереження, з яких 54,5% проходили очно і 45,5% дистанційно. Порушень академічної доброчесності виявлено 18, або 1,59%. Найвищий рівень довіри до процедури, 9 і 10 балів, спостерігачі виставили у 90% випадків.
Автори окреслили межі інтерпретації. До вибірки увійшли лише державні та комунальні заклади з українською мовою навчання, наповнюваністю від 10 учнів і швидкістю інтернету від 30 Мбіт/с. Участь була добровільною, тому учні, які перебувають за кордоном або хворіють, представлені обмежено. Усі виявлені зв’язки кваліфіковано як статистичні залежності, а не доведені причинно-наслідкові зв’язки.
Читайте також:
Гуманітарне розмінування в Україні зупинилося після удару по саперах
Чотири профілі результатів у математиці та українській мові
Замість єдиної динаміки моніторинг показав 4 окремі сюжети.
Математика в шостому класі демонструє стабільний центр. Середній бал зріс з 10,77 у 2023 році до 11,52 у 2025-му, але медіана залишилася незмінною — 10, 10 і знову 10. Рух є, типовий результат шестикласника стоїть на місці. Тема «Дані і статистика» виконана на 57,4%, тоді як «Рівняння» дали 37,1%, а «Геометрія» — 37,3%. Завдання на обчислення площі квадрата в життєвій ситуації виконали лише 20,6% учнів. За когнітивними рівнями картина вибудовується сходинками: знання — 58,8%, застосування — 43,4%, міркування — 39,8%.
Математика у восьмому класі дає найгостріший сигнал усього дослідження. Тут зміщується вся центральна частина розподілу: середній бал знизився з 22,8 до 20,47, медіана — з 22 до 19, мода — з 14 до 11. Синхронне падіння трьох показників свідчить про рух усього масиву результатів. Знання виконані на 60%, міркування на 45%, застосування на 41%. Розпізнати геометричну фігуру змогли 84% восьмикласників, знайти площу трапеції — 19%.
Українська мова в шостому класі показує стиснення навколо центру. Середній бал зріс з 32,25 до 34,86, медіана піднялася з 30 до 33. Водночас 94% учасників зосереджені у вузькому діапазоні — 5, 6 і 7 балів за 12-бальною шкалою аналізу. Мода та максимальний бал знижуються, тобто верхній сегмент не розширюється. Робота з текстом дається легше — 53% виконання, тоді як мовні знання дають 43–45%. Фонетика виконана лише на 33%.
Українська мова у восьмому класі ховає під стабільним середнім балом дві різні реальності. Середній бал майже не рухається — 50,09, потім 49,31, потім 50,19. Медіана незмінна: 48, 48, 48. Розподіл має 2 піки, і в частині субтестів співіснують дві різні групи результатів — нижча й вища. Синтаксис показав зростання з 27,1% до 40,2%. Практична морфологія просіла з 80,9% до 72,8%, а розрізнення частин мови виконане лише на 37%.
Загальний висновок автори формулюють однозначно: середнього бала недостатньо для управлінських рішень.
Моніторинг 2023–2025
Чотири різні профілі однієї системи
Оберіть предмет і клас, щоб побачити, як поводиться розподіл результатів. Форма кривої схематична, показники — фактичні дані моніторингу.
Джерело: Державна служба якості освіти України, моніторинг якості освіти 2023–2025. Криві розподілу подані схематично.
Чинники, які впливають на результати навчання
Анкети учнів дозволили розділити фактори впливу на 3 групи за стабільністю зв’язку з результатом.
Найпотужнішим стійким чинником виявилася дидактична якість уроку. Ясність пояснень, зрозумілі вимоги, робота на міркування та демонстрація практичної користі матеріалу стабільно пов’язані з кращими результатами в усіх блоках. Далі йде внутрішній стан учня: діти, які почуваються впевненіше й мають нижчий рівень тривожності, показують вищі бали. Культурне середовище проявляється через наявність книжок удома — індикатор простору, де читання належить до повсякдення. Учні, які звертаються по допомогу до вчителя чи батьків, мають кращі результати. Тип населеного пункту працює як маркер доступу до ресурсів і кадрової стабільності, і дані восьмого класу з української мови прямо вказують на сегрегацію за цією ознакою.
Нестійкі чинники не дають універсальних рецептів. Цифрова впевненість важливіша за факт наявності пристрою, але IT-навички спрацювали в шостому класі й не спрацювали у восьмому з математики. Особистий простір удома має значення переважно в шостих класах. Статус внутрішньо переміщеної особи сам по собі не асоціюється з гіршими результатами — в окремих групах бали навіть трохи вищі, тож соціальна вразливість не дорівнює навчальній слабкості. Найгірші результати показують ті, хто не виконує домашні завдання, а оптимальним є помірний обсяг — близько 30 хвилин для шостого класу і години для восьмого. Репетитор залишається лише маркером доступу до додаткового ресурсу.
Окрему групу становлять чинники, очікуваний вплив яких дані стабільно не підтверджують. Стать у математиці зв’язку фактично не дає, з української мови дівчата мають дещо вищі бали, але про гендерний провал не йдеться. Загальне спонукання вчителем вчитися без зрозумілого дидактичного пояснення не працює. Тривалість домашніх завдань сама по собі значення не має — важать якість, зміст і посильність. Абстрактна наявність навчальних матеріалів теж не дає ефекту, доки вони не включені в реальне життя дитини.
Дослідники виділили 2 контексти. 25% восьмикласників удома спілкуються переважно не українською, і автори трактують це як методичне завдання для школи. Дистанційне проходження тестування дає вищі бали, але це кваліфіковано як методологічний артефакт процедури.
Читайте також:
Невидима криза психічного здоров’я українців і терапії, що працюють
Дзеркало інституційного аудиту та розрив між наявністю і дією
Другий блок аналізу спирається на результати інституційних аудитів. У 2025 році проведено 233 позапланові аудити, а сукупна база за 2019–2025 роки охоплює 783 перевірки. Аудит не пояснює результати моніторингу напряму, але показує схожу структуру проблем на рівні закладу.
Складнощі учнів із перенесенням знань у нову ситуацію накладаються на домінування фронтальної роботи, яка присутня на 93% уроків. Практики застосування залишаються маргінальними: проєктна робота фіксується на 14% занять, STEM — на 4%, диференціація — на 21%.
Вимога до учня міркувати й оцінювати власний поступ стикається з тим, що 53,2% закладів мають проблеми з системою оцінювання. Самооцінювання присутнє на 47% уроків, взаємооцінювання — на 30%, можливість вибрати рівень складності — на 22%. Критерії оцінювання оприлюднюються лише у 40% випадків, а саме оцінювання за критеріями здійснюється на 47% занять. Учень залишається без відповіді на питання про очікування, про власне місце в навчанні та про наступний крок.
Провал математики у восьмому класі має відповідник і в аудиті: математична компетентність формується на уроках лише в 46% випадків, природничо-технічна — у 45%. Управління якістю на основі даних теж лишається незавершеним: 94% закладів планують моніторинг, реально відстежують динаміку 42%.
Структура, яку аудит бачить на рівні закладу, повторює ту, що моніторинг фіксує на рівні учня. Наявність не завжди переходить у дію. Є документи, плани, критерії та моніторинги, які не стають щоденною практикою уроку.
Блок 2 · Інституційний аудит
Дзеркало аудиту: розрив між наявністю і дією
Моніторинг тестує учня, аудит оцінює заклад. Це різні рівні аналізу, але структура проблем повторюється. Розгорніть будь-який рядок, щоб побачити обидві сторони.
На рівні закладу аудит дзеркалить ту саму структуру, що й на рівні учня: наявність не завжди переходить у дію. Є документи, плани, критерії та моніторинги, які не стають щоденною практикою уроку.
Джерело: Державна служба якості освіти України, моніторинг якості освіти 2023–2025 та дані інституційних аудитів.
Сім управлінських запитань до системи освіти
Результати трирічного циклу лягли в основу 7 управлінських гіпотез, винесених на панельну дискусію. Вони стосуються переходу від стабільності до розвитку, раннього виявлення прогалин до їхнього накопичення на старті профільної школи, відповідності системи оцінювання цілям навчання, впливу професійного розвитку вчителя на реальну дію в класі, формування цифрової спроможності поряд із регулюванням пристроїв, здатності системи заземлювати корисні практики в типовому класі та бачення індивідуального результату дитини як частини ширшої архітектури можливостей.
Логіка авторів зводиться до кількох тверджень. Якщо метою навчання є вміння міркувати, вимірювати лише відтворення матеріалу недостатньо. Сертифікати вчителя не гарантують зміни якості уроку, і перевагою стає здатність трансформувати фронтальну роботу на середовище мислення. Наявність гаджета не є перевагою без управління увагою, а дискусія про цифрове середовище має вийти за межі дозволу й заборони.
Читайте також:
Українські підлітки провели дослідження — по допомогу звертається лише 30% ровесників