Головні тези
- Мінкультури внесло запорозькі тулумбаси до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
- Тулумбас — великий казаноподібний козацький барабан з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною.
- Елемент охоплює виготовлення інструмента, оздоблення, ремонт, техніки гри, ансамблеве та публічне виконання.
- Історично тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції.
- Традиція жива в Запоріжжі: школа гри, майстер-класи, виступи, Музей історії музичних інструментів «Барабанза».
- Знання передають безпосередньо — через навчання, слухове наслідування і спільну практику.
- Під час війни тулумбаси стали символом спадкоємності та єдності прифронтової громади.
Традицію виготовлення, навчання та гри на запорозьких тулумбасах — великих казаноподібних козацьких барабанах — внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Відповідний наказ видало Міністерство культури України.
Офіційна назва елемента звучить як «Запорозькі тулумбаси — традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах». У самій громаді побутують і коротші форми — «козацькі тулумбаси», «грати на тулумбасах», «тулумбасити».
Тулумбас має металевий або дерев’яний корпус і натуральну мембрану. Виготовлення інструмента передбачає добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран та калатал, оздоблення, а також ремонт і подальший догляд. Гра спирається на усталені ритмічні формули, різні техніки звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання.
Історично тулумбаси мали сигнальне, військово-організаційне й церемоніальне призначення. Їхнім звуком скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові та святкові події. Звучання інструмента традиційно пов’язують із силою, єдністю, гідністю і спадком Війська Запорозького.
Нині традиція лишається живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і церемоніальні функції. У Запоріжжі діє школа гри на тулумбасах, проводяться майстер-класи та публічні виступи, розвиваються освітні й музейні ініціативи, зокрема довкола Музею історії музичних інструментів «Барабанза». Знання передають через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику — від майстра до учня.
Для Запоріжжя тулумбаси мають значення локального символу й опори культурної стійкості прифронтової громади. В умовах російсько-української війни інструмент сприймають як знак спадкоємності та єдності, що поєднує традицію Війська Запорозького із сучасним досвідом захисту країни.
Внесення до Національного переліку означає державне визнання елемента та відкриває шлях до подальших кроків із його збереження, документування й популяризації.
Читайте також:
Пірʼяний весільний вінок з Прикарпаття отримав статус нематеріальної культурної спадщини
