Головні тези
- Постанова №736 запускає експериментальний проєкт оформлення посвідчення особи на повернення в Україну з 13 липня 2026 року строком на один рік.
- Проєкт охоплює громадян, народжених на тимчасово окупованій території після 24 серпня 1991 року.
- Посвідчення можна отримати навіть за відсутності даних про особу в Єдиному державному демографічному реєстрі.
- Ідентифікація відбувається через процедуру встановлення особи із залученням свідків — найближчих родичів віком від 16 років з українськими документами.
- Свідки беруть участь очно або через відеоконференцзв’язок із відеозаписом, який зберігається три роки.
- Оформлення безкоштовне, попередній запис не потрібен, виготовлення триває до двох місяців.
- Строк дії посвідчення — три місяці, продовження або заміна простроченого документа неможливі.
- Задіяні посольства України в Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстані й Туреччині та генконсульства в Анталії та Стамбулі.
- Для дітей до 16 років діє спрощений порядок без свідків; свідоцтва, видані окупаційними органами, не приймають.
- Підстави для відмови включають неправдиві дані, непідтверджені відомості в реєстрах і застереження СБУ.
- Чинний порядок за постановою №285 від 2017 року продовжує діяти паралельно.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову №736, яка запроваджує експериментальний проєкт оформлення посвідчення особи на повернення в Україну — документа, відомого як «білий паспорт». Йдеться про громадян, які народилися на тимчасово окупованій території після проголошення незалежності. Проєкт стартував 13 липня 2026 року та діятиме рік.
Ключова новація стосується людей, дані про яких відсутні в Єдиному державному демографічному реєстрі. Раніше саме відсутність запису в реєстрі фактично блокувала шлях додому: підтвердити особу без українських документів було вкрай складно. Тепер заявник зможе залучити свідків, і посольство чи консульство проведе процедуру встановлення особи на підставі їхніх свідчень.
Експериментальний порядок поширюється на громадян, народжених після 24 серпня 1991 року на окупованих територіях. Реалізують його дипломатичні установи України у п’яти країнах — Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстані та Туреччині. Звертатися можна до посольств у Мінську, Тбілісі, Єревані, Астані й Анкарі, а також до генеральних консульств в Анталії та Стамбулі. Саме цими маршрутами найчастіше рухаються люди, які виїжджають з окупації через територію Росії.
Оформлення посвідчення безкоштовне, попередній запис на прийом не потрібен. Виготовлення триває до двох місяців, а сам документ чинний три місяці. Юристи ГО «Донбас СОС» наголошують на суттєвому обмеженні: продовжити строк дії посвідчення або отримати нове замість простроченого неможливо. Тобто планувати повернення варто з урахуванням цих трьох місяців.
Читайте також:
В Україні створять Координаційну раду з питань ВПО та повернення громадян з-за кордону
Для звернення знадобиться письмова заява за зразком, який видає працівник установи, та свідоцтво про народження. За його відсутності підійде електронна копія е-свідоцтва або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Іноземне свідоцтво про народження потребує легалізації, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором. Додатково подають копії документів батьків, паспорт або е-паспорт, якщо вони збереглися, а також дві кольорові фотокартки 3,5 × 4,5 см і одну розміром 10 × 15 см. Коли документи подає законний представник, він пред’являє власний паспорт та підтвердження своїх повноважень.
Після подання консульський працівник перевіряє відомості й надсилає запити до державних органів і реєстрів. Якщо ідентифікувати людину не вдалося, а документів із фотокарткою чи відцифрованим зображенням обличчя немає, запускається процедура за участю свідків.
Коло свідків обмежене найближчими родичами. Це подружжя, зокрема колишнє, батьки, вітчим і мачуха, діти та пасинки, рідні брати й сестри, дід, баба, прадід, прабаба, внуки й правнуки, усиновлювачі, опікуни та піклувальники. Свідок має бути старшим за 16 років, дієздатним і мати українські документи, що посвідчують особу. Родинний зв’язок підтверджують свідоцтвом про шлюб чи його розірвання, свідоцтвом про народження або рішенням суду. Коли ані документів, ані підтвердження в українських реєстрах немає, процедуру встановлення особи провести неможливо.
Свідки приходять до посольства або консульства особисто. Якщо приїзд неможливий, дозволена відеоконференція — у такому разі ведеться відеозапис, який зберігають три роки. Про дату й умови процедури заявника та свідка повідомляють електронною поштою щонайменше за три робочі дні.
Для дітей до 16 років діє спрощена схема без свідків. Рішення ухвалюють на підставі заяви законного представника, свідоцтва про народження або даних ДРАЦС і паспорта одного з батьків. Свідоцтва про народження, видані окупаційними органами, до уваги не беруть.
Постанова визначає чотири підстави для відмови. Посвідчення не оформлять, якщо статус законного представника не підтверджено реєстрами чи документами; якщо дані з відомчих інформаційних систем, Єдиного державного демографічного реєстру та Державного реєстру виборців суперечать заявленим або їх недостатньо для ідентифікації; якщо заявник подав неправдиві відомості про себе чи свідка; а також якщо застереження висловила Служба безпеки України. Письмове рішення про відмову надають на запит — із зазначенням підстав, порядку та строків оскарження. Після усунення перешкод звернутися можна повторно.
Читайте також:
Росія пошкодила 85 закладів освіти в Києві за два місяці
