Як повітряні удари по інфраструктурі змінюють географію гуманітарних потреб?
На чому ґрунтується дослідження
Дані про потреби громад отримані в рамках оцінки потреб, проведеної Департаментом організаційного розвитку НК ТЧХУ у 2025 та 2026 роках. Опитування охопило понад 144 тис. респондентів у 2025 році та понад 134 тис. у 2026 році в усіх регіонах України. Цей матеріал фокусується на семи прифронтових і прикордонних областях.
Дані збирались шляхом стандартизованого опитування серед мешканців громад та представляють частку респондентів, які повідомили про труднощі або відсутність доступу до відповідних послуг.
Дані про пріоритизацію територій взяті з Humanitarian Needs and Response Plan (HNRP) 2026 та JIAF-класифікації географічних зон (swath). Дані про кількість повітряних атак на об’єкти енергетичної інфраструктури отримані з Ukraine Conflict Monitor (ACLED).
Обмеження: у Донецькій області частина районів відсутня у вибірці через окупацію або відсутність гуманітарного доступу. Порівняння показників між роками по цій області слід інтерпретувати з урахуванням можливої нерівноцінності вибірок.
В умовах довготривалого військового конфлікту цілком природньою є трансформація процесу гуманітарного реагування, яка враховує соціальні зміни та здатна ефективно функціонувати в умовах кризи та виснаження наявних ресурсів.
У 2026 році гуманітарні партнери в рамках Плану гуманітарного реагування (HNRP) фокусуються на потребах відповідно до узгоджених стратегічних пріоритетів. При використанні цього методу ключове реагування використовує логіку наближення до лінії фронту — найвищий пріоритет мають громади, які знаходяться на відстані 0—20 км та 21—50 км від лінії бойового зіткнення. Такий підхід добре відображає потребу в реагуванні у відповідь на наземні загрози для громад, котрі перебувають у прямій близькості.
Однак перебіг бойових дій змінюється: значно розширюється використання безпілотних засобів ураження та далекобійних ракет, що знижує закономірність між рівнем загрози та фактичною відстанню до лінії фронту.
Останні секторальні прогнози (зокрема ACAPS Scenarios 2026) звертають увагу на те, що території, віддалені від лінії фронту, можуть зазнавати суттєвого навантаження через деградацію інфраструктури та специфічний демографічний профіль населення. Однак це здебільшого залишається на рівні прогнозу. Дані оцінки потреб у громадах за 2025—2026 роки дозволяють побачити, де і як саме ця тенденція вже проявляється на практиці — на рівні конкретних областей і районів.
Розподіл вибірки за областями здійснювався пропорційно до загальної кількості респондентів:
| Область | Респондентів 2025 | Респондентів 2026 |
|---|---|---|
| Чернігівська | 7 614 | 5 205 |
| Сумська | 4 346 | 3 718 |
| Харківська | 10 312 | 7 018 |
| Донецька | 4 620 | 2 807 |
| Запорізька | 4 096 | 2 051 |
| Дніпропетровська | 10 630 | 11 921 |
| Херсонська | 3 419 | 4 747 |
Щоб перевірити це, ми порівняли сім прифронтових та прикордонних областей за двома вимірами
У процесі порівняння найбільш помітними виявилися три регіони
Чому саме комунальні послуги?
В рамках цього матеріалу показник доступу до базових комунальних послуг (електроенергія, опалення, водопостачання) розглядається як індикатор стану критичної інфраструктури в громаді. Також, враховується взаємозв’язок між завданими повітряними ударами та результатами оцінки потреб, як одним із головних джерел впливу.
На відміну від показників продовольчої чи медичної допомоги, що здебільшого залежать від логістики гуманітарних поставок, доступ до комунальних послуг прямо відображає фізичний стан мереж електро-, тепло- і водопостачання.
Різке погіршення цього показника, особливо коли воно не супроводжується погіршенням інших індикаторів, є непрямою ознакою пошкодження інфраструктурних об’єктів — зокрема внаслідок ударів по енергетичній системі.
Системне погіршення доступу до комунальних послуг
У всіх семи прифронтових та прикордонних областях гуманітарні індикатори (доступ до продовольства, медичних послуг, потреба в психосоціальній підтримці) здебільшого вказують на покращення доступності з 2025 по 2026 рік.
Водночас доступ до базових комунальних послуг погіршився в усіх без винятку областях — з приростом від 5% до 41%. Це системний сигнал — на тлі загального покращення гуманітарної ситуації з’явився новий тип кризи, пов’язаний із руйнуванням інфраструктури.
| Область | Атак 2025 | Атак 2026 (до 05.06.2026) |
|---|---|---|
| Чернігівська | 81 | 47 |
| Сумська | 63 | 20 |
| Харківська | 140 | 218 |
| Донецька | 185 | 87 |
| Запорізька | 112 | 64 |
| Дніпропетровська | 192 | 76 |
| Херсонська | 158 | 76 |
Первинний огляд даних щодо обстрілів може справити враження покращення ситуації через зменшення їх кількості порівняно із попереднім роком. Однак ключова частина атак була здійснена у осінньо-зимовий період 2025 року та була спрямована завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі під час опалювального сезону. Порівняння даних за перше півріччя 2026 року з аналогічним періодом 2025 року показує переважне збільшення кількості атак у більшості областей:
Кількість повітряних атак у регіонах за перші півріччя 2025 та 2026 років
Чернігівська область
84% громад Чернігівської області формально належать до зони, віддаленої більш ніж на 50 км від лінії фронту, та класифікуються за найнижчим пріоритетом відповідно до HNRP.
Дані оцінки потреб фіксують один з найгостріших розривів серед семи областей — частка респондентів з проблемами доступу зросла з 23% до 45%. Цей показник корелює з динамікою обстрілів інфраструктури — протягом першого півріччя 2025 року було зафіксовано 7 атак, тоді як з початку 2026 року їх кількість досягла 47.
У Чернігівському районі показник відсутності доступу зріс з 16% до 63% — один з найрізкіших стрибків у вибірці. Охоплення допомогою ВПО в області становить лише 24% (в рамках СП4) — одне з найнижчих серед розглянутих регіонів.
Профіль потреб за секторами
| Район | 2025 | 2026 |
|---|---|---|
| Корюківський | 16% | 44% |
| Ніжинський | 27% | 41% |
| Новгород-Сіверський | 16% | 36% |
| Прилуцький | 22% | 55% |
| Чернігівський | 16% | 63% |
| Всього по області | 23% | 45% |
Сумська область
Сумська область здебільшого розташована у високопріоритетних зонах за HNRP: 75% громад належать до зон 0—20 км і 20—50 км від лінії фронту.
Тут зафіксовано найрізкіше зростання комунальної кризи серед усіх семи областей — з 15% до 56%. У Конотопському районі — з 7% до 62%.
У цьому випадку логіка пріоритизації за відстанню та дані з місця узгоджуються — область, яка відповідає головним критеріям пріоритетності, підтверджує цей статус через новий тип кризи.
Ситуація у Сумській області показує, що відстань до фронту залишається релевантним фактором — удари по об’єктах енергетичної інфраструктури накладаються на вже існуючу вразливість, не замінюючи її.
Профіль потреб за секторами
| Район | 2025 | 2026 |
|---|---|---|
| Конотопський | 7% | 62% |
| Охтирський | 25% | 58% |
| Роменський | 15% | 53% |
| Сумський | 26% | 50% |
| Шосткинський | 27% | 61% |
| Всього по області | 15% | 56% |
Донецька область
Донецька область має максимальний пріоритет за логікою HNRP — 27 громад знаходяться у зоні 0—20 км, 43 громади на тимчасово окупованій території. HNRP планує охопити 99% потребуючого населення регіону — найвищий показник серед усіх областей.
Проте дані оцінки потреб фіксують картину, що виходить за межі логіки пріоритизації. Найвиразніший сигнал — різке зростання потреби в психологічній допомозі: з 12% у 2025 році до 47% у 2026-му. Це найвищий показник серед семи областей і водночас найрізкіший стрибок — свідчення того, що тривала інтенсивність бойових дій накопичує психологічне навантаження, яке не виявляється традиційними індикаторами гуманітарних потреб.
Паралельно погіршується доступ до базових послуг: частка респондентів з проблемами доступу до медицини зросла з 40% до 57% — єдиний випадок погіршення цього показника серед семи областей. Доступ до комунальних послуг погіршився з 34% до 42%; у Покровському районі — з 51% до 90%. Доступність соціального житла для вразливих категорій також знизилась: 78% вказують на його відсутність проти 40% у 2025 році.
Порівняння по окремих секторах слід інтерпретувати з обережністю: частина районів відсутня у вибірці через окупацію або відсутність гуманітарного доступу, що може впливати на рівноцінність порівняння між роками.
Повітряні атаки на об’єкти інфраструктури є одним із чинників, що корелює із загостренням потреб у регіоні. З початку 2026 року зафіксовано 87 випадків дронових та артилерійських ударів; порівняно з аналогічним періодом 2025 року їх кількість зростає.
Профіль потреб за секторами
Атаки на енергетичну інфраструктуру
Висновок
Дані оцінки потреб 2025—2026 років підтверджують і конкретизують тенденцію, на яку секторальні прогнози вже починають звертати увагу: території, що за традиційною класифікацією вважаються менш пріоритетними, можуть демонструвати кризові профілі потреб, у порівнянні з прифронтовими. Приклад Чернігівської області показує, де саме і в якому масштабі цей розрив матеріалізується вже зараз.
Водночас приклад Сумської області підтверджує, що класифікація за відстанню залишається релевантною там, де інфраструктурні удари накладаються на вже існуючу прифронтову вразливість.
Випадок Донецької області додає ще один вимір: навіть територія з максимальним пріоритетом може демонструвати поглиблення кризи там, де темп її розвитку випереджає темп реагування.
Ці спостереження пропонують додатковий вимір для осмислення географії гуманітарних потреб в умовах, коли характер загроз виходить за межі традиційної логіки прифронтового реагування.
Джерела
- Оцінка потреб у громадах, Департамент організаційного розвитку НК ТЧХУ, 2025—2026 рр. (7 областей: Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська)
- Humanitarian Needs and Response Plan (HNRP) Ukraine 2026, JIAF geographic zone classification
- ACAPS Ukraine Scenarios 2026
- Дані моніторингу повітряних атак — Ukraine Conflict Monitor (ACLED)