Головні тези
- В Ірані співачку Парасту Ахмаді та вісьмох членів її команди засудили до 74 ударів батогом.
- Приводом став онлайн-концерт на YouTube без хіджабу у грудні 2024 року.
- Ахмаді виконала патріотичну пісню «Кров юнаків Вітчизни», відео набрало мільйони переглядів.
- Виконавицю та музикантів затримували, потім відпустили й відкрили кримінальну справу.
- Правозахисники називають вирок частиною кампанії Тегерана проти незгодних діячів культури.
- Адвокати наголошують: бичування міжнародне право розцінює як катування.
В Ірані співачку Парасту Ахмаді та вісьмох членів її команди, серед яких музиканти, засудили до 74 ударів батогом за онлайн-концерт без хіджабу, повідомляє The Guardian.
У грудні 2024 року 29-річна Ахмаді виконала патріотичну пісню «Кров юнаків Вітчизни» (Az Khoone Javanane Vatan) під час онлайн-трансляції на своєму YouTube-каналі. У кадрі співачка з’явилася без хіджабу, а відео швидко стало вірусним і набрало мільйони переглядів.
Невдовзі після релізу виконавицю та кількох музикантів затримали, згодом відпустили й відкрили кримінальну справу.
Офіційне судове інформагентство Ірану рішення не оприлюднило. Правозахисники та адвокати, які вивчили документи, зазначають, що вирок є частиною ширшої кампанії Тегерана із залякування представників культури, незгодних із політикою режиму.
Покарання Ахмаді у вигляді 74 ударів батогом лише за спів та появу без хіджабу — це ще одне нагадування, що ситуація з правами людини в Ірані не змінилася попри воєнну пропаганду іранської влади, спрямовану на покращення іміджу країни за кордоном.
– директорка з адвокації американського Центру з прав людини в Ірані Бахар Гандехарі.
Іранський адвокат і правозахисник Моїн Хазаелі з центру правової допомоги Dadban наголосив, що вирок не має правових підстав. За його словами, спів і виконання музики жінками не криміналізовані в іранському кримінальному кодексі, а тілесні покарання у вигляді бичування міжнародне право розцінює як катування й нелюдське поводження.
Іранська акторка Сетаре Малекі, яка виїхала з країни після зйомок у номінованому на «Оскар» фільмі Мохаммада Расулофа «Насіння священного інжиру», також назвала вчинок Ахмаді актом спротиву й свідомою відмовою поступатися правом співати і бути почутою.
Читайте також:
Держархів Харківщини відкрив онлайн-доступ до документів про будинок «Слово» та його мешканців
