Головні тези
- Держархів Харківщини відкрив онлайн-доступ до архівних документів про будинок «Слово».
- Нові цифрові копії документів публікуватимуть на сайті архіву щотижня.
- Уже доступні справа про зведення будинку та договір товариства «Слово» з Комунгоспом від 10 вересня 1927 року.
- Згодом онлайн оприлюднять архівно-слідчі справи репресованих письменників і діячів культури.
- Окремо опублікують протоколи партійних і літературних «чисток».
Державний архів Харківської області відкрив онлайн-доступ до архівних документів про будинок «Слово», започаткувавши проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя „Слова”».
Будинок «Слово» – один із символів українського культурного відродження 1920–1930-х років. Тут жили та працювали письменники, митці й науковці, багато з яких згодом стали жертвами політичних репресій, серед них Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра та Іван Багряний.
Нові цифрові копії документів з’являтимуться на сайті архіву щотижня.
Серед уже опублікованих матеріалів – справа про зведення будинку, у якій дослідники виявили договір житлово-кооперативного товариства «Слово» з Комунгоспом від 10 вересня 1927 року. Збереглися також технічні умови, креслення, кошториси на матеріали та листування, пов’язане з будівництвом.
Згодом онлайн стануть доступними архівно-слідчі справи письменників і діячів культури, які стали жертвами радянських репресій, зокрема Михайла Ялового, Василя Мисика, Івана Багмута, Володимира Гжицького та представників родини Крушельницьких.
Оцифрування та відкриття архівних документів сприяє збереженню національної пам’яті, розширює доступ до історичних джерел і допомагає відновлювати правду про злочини тоталітарного режиму.
– Міністерство юстиції України.
Окремо архів опублікує протоколи партійних і літературних «чисток», що відображають механізми переслідування української інтелігенції в радянський період.
Читайте також:
В Україні з’явилася онлайн-бібліотека наукових праць з жіночої та гендерної історії
