Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук 9 червня повідомив, що парламент отримав важливий і, за його словами, загалом позитивний правовий висновок Ради Європи щодо проєкту нового Цивільного кодексу № 15150. Аналітична компанія YouControl, яка ознайомилася з тим самим документом, пропонує іншу інтерпретацію та називає висновок критичним щодо низки положень проєкту. Розбіжність в оцінках стосується передусім нового блоку цифрових прав, який автори кодексу вперше намагаються закріпити в українському законодавстві.
Походження висновку
Документ має офіційне маркування LEX_2026_14 і підготовлений Відділом співробітництва з питань свободи вираження поглядів Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи. У супровідному листі від 2 червня 2026 року, який підписала голова відділу Аліна Татаренко, зазначено, що аналіз здійснено у відповідь на офіційне звернення голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина. Європейські фахівці зосередилися на тих частинах проєкту, що регулюють обіг інформації, роботу платформ відкритих даних і захист приватності, тож подальші зауваження стосуються конкретних статей кодексу.
Читайте також:
Новий Цивільний кодекс України змінить правила власності, шлюбу та спадщини
Збір відкритих даних і стаття 336
Центральним об’єктом критики, на яку вказує YouControl, стала стаття 336 проєкту, що запроваджує поняття «право на цифровий особистий простір», або цифрову приватність. До цього простору автори віднесли цифрову кореспонденцію, метадані зв’язку, пошукові запити, історію переглядів в інтернеті та геодані, а обробку всього цього масиву інформації стаття дозволяє лише за згодою особи. У висновку, за викладом YouControl, експерти Ради Європи попереджають, що вимога збирати дані виключно за згодою здатна заблокувати роботу платформ відкритих даних, ускладнити журналістські розслідування та звузити можливості контролю за корупцією й пошуку інформації у відкритих джерелах. Європейська сторона характеризує такий підхід як вужчий і суворіший за загальноєвропейські стандарти захисту персональних даних.
Приватність для юридичних осіб і статті 345 та 353
Окремий блок зауважень стосується спроби поширити право на приватність на компанії. Стаття 345 вперше в українському праві намагається закріпити право юридичної особи на цифровий образ, до якого належать акаунти, сторінки та цифрові профілі в соцмережах і державних системах. Стаття 353 розвиває цю логіку й поширює на компанії право на цифрову приватність, забороняючи обробку даних про їхній цифровий образ без прямої згоди. Експерти Ради Європи, як переказує YouControl, ставлять під сумнів саму конструкцію приватності для юридичних осіб, оскільки компанія є штучно створеною юридичною структурою без ознак живої людини. У висновку зазначено, що збір і аналіз інформації про компанії належать до публічних функцій — ведення державних реєстрів, перевірки контрагентів перед угодами та протидії корупції, — а вимогу отримувати згоду компанії на обробку її даних європейська сторона називає практично нездійсненною (practically unworkable).
Читайте також:
Залаштунки вступної кампанії 2026 та головні підводні камені нового формату оцінювання
Право на забуття і стаття 328
Стаття 328 закріплює право на забуття, яке дозволяє фізичній особі вимагати вилучення, знеособлення чи знищення інформації про себе із загальнодоступних джерел, а також деіндексації — припинення видачі посилань у пошукових системах. Підставою може стати твердження особи про те, що інформація неактуальна, неповна або втратила суспільний інтерес. Зауваження Ради Європи, за викладом компанії, зосереджені на формулюванні «втрата суспільного інтересу», яке не має чітких критеріїв. Європейські фахівці посилаються на практику Європейського суду з прав людини й нагадують про потребу балансувати бажання особи видалити дані про себе з правом суспільства мати доступ до інформації про минулі події, зокрема через цифрові та газетні архіви. Без таких критеріїв, попереджають у висновку, інструментом можуть скористатися фігуранти судових справ або колишні учасники підсанкційних компаній для видалення історичних корпоративних зв’язків.
Винятки для публічних осіб і журналістики
Наскрізна теза висновку, на яку звертає увагу YouControl, — брак винятків для чиновників, політиків та інших впливових діячів, а також для журналістської діяльності й обов’язкового публічного відкриття даних. Систему цифрових прав у статтях 321, 328, 332, 336, 345 і 353 побудовано навколо індивідуального волевиявлення суб’єкта даних. Принцип підвищеної відкритості публічних осіб у тексті не закріплено. Європейська сторона зауважує, що життя та діяльність посадовців традиційно підлягають суворішому суспільному контролю, ніж приватне життя пересічних громадян, і відсутність відповідних застережень створює ризик зловживань, коли посадовець чи компанія отримують цивільне право вимагати видалення власних профілів із платформ аналітики та контролю.
Читайте також:
Війна завдала сільському господарству України збитків на 90 мільярдів доларів
Рекомендації Ради Європи
Висновок, як його викладає компанія, містить кілька рекомендацій для доопрацювання проєкту перед фінальним голосуванням. Європейські фахівці пропонують запровадити повноцінний перелік законних підстав для обробки інформації замість єдиного правила згоди, чітко прописати винятки для протидії корупції, журналістики, публічних розслідувань і ведення реєстрів, а також передбачити анти-SLAPP механізми, що захищають журналістів та активістів від безпідставних позовів і судового тиску.
Наслідки для проєкту Цивільного кодексу 15150
Україна за останні роки сформувала репутацію однієї з прозоріших держав у сфері відкритих даних, і ця прозорість пов’язана з антикорупційною політикою та вимогами на шляху до членства в Європейському Союзі. Прихильники проєкту № 15150 представляють його як осучаснення правил цифрового життя. Критики, серед яких YouControl, бачать у нинішній редакції ризики для відкритості інформації. Питання залишається відкритим до моменту, коли парламент визначиться, чи враховувати зауваження Ради Європи в остаточному тексті, під яким після ухвалення поставить підпис президент.
Читайте також:
Проблеми НМТ-2026 – від математики до 13-годинного іспиту