Сільське господарство України несе одну з найбільших матеріальних втрат серед галузей економіки за час повномасштабної війни. П’ята оцінка швидких збитків і потреб (RDNA5), підготовлена урядом України спільно з Групою Світового банку, Європейським Союзом та Організацією Об’єднаних Націй, оцінює прямі збитки аграрного сектору в 12,1 мільярда доларів США, а економічні втрати — у 78 мільярдів доларів. Документ охоплює період із лютого 2022 року до грудня 2025-го й визначає потреби галузі у відновленні на рівні 55,5 мільярда доларів. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) 8 червня 2026 року оприлюднила оновлений план гуманітарного реагування, що спирається на ці оцінки.
Збитки сільського господарства за чотири роки війни
RDNA5 фіксує стан галузі за майже чотирирічний період бойових дій. Збитки відображають руйнування виробничих потужностей, складів, тваринницьких комплексів і техніки, а втрати охоплюють недоотримані доходи, зростання витрат і скорочення обсягів виробництва. Оцінка підтверджує, що навантаження на сільські домогосподарства, фермерські господарства й продовольчу безпеку зберігається, а відновлення галузі потребуватиме тривалого фінансування та системної роботи.
Читайте також:
Абревіатури ООН — що означають УВКБ, ПРООН, ЮНЕП, МАГАТЕ і ФАО
Замінована земля стримує доступ до полів
Окремий блок оцінки присвячено вибухонебезпечним залишкам війни та забрудненню мінами. Станом на грудень 2025 року під ризиком забруднення залишалося близько 133 тисяч квадратних кілометрів суходолу, а ще 14 тисяч квадратних кілометрів водойм очікували на обстеження. Вибухові загрози перекривають доступ до сільськогосподарських угідь, інфраструктури та послуг. Найвідчутніше це позначається на Чернігівській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Луганській, Миколаївській та Запорізькій областях, де частина земель залишається непридатною для обробітку.
План реагування на три роки
План ФАО з надзвичайного реагування та раннього відновлення на 2026–2028 роки розрахований на 239 844 сільські родини та дрібні фермерські господарства, які постраждали від війни. Загальна потреба у фінансуванні становить 193 мільйони доларів США. Програма поєднує невідкладну аграрну допомогу із заходами раннього відновлення, покликаними підтримати виробництво продовольства й доходи сільського населення. За час війни з 2022 року ФАО охопила допомогою майже 17 тисяч фермерів і 300 тисяч сільських родин, передавши насіння, кошти, ваучери, підтримку тваринництва й тимчасові рішення для зберігання врожаю.
Читайте також:
Проблеми НМТ-2026 – від математики до 13-годинного іспиту
Насіння, птиця та грошова допомога домогосподарствам
Упродовж січня–травня 2026 року 4 500 сільських родин отримали 180 тонн насіннєвої картоплі для виробництва продовольства у власних господарствах, а роздача насіння овочів триває. Підтримку птахівництва отримали 1 900 родин, яким передали 57 тисяч добових курчат разом із грошовими переказами та ваучерами на корми для покриття витрат у перший період вирощування. Грошову й ваучерну допомогу на загальну суму 1 943 332 долари ФАО спрямувала ще 4 660 родинам — кошти призначалися на аграрні ресурси, відновлення після розмінування, матеріали для укриттів худоби, корми та паливну деревину. Така підтримка дала родинам змогу зберегти виробництво, захистити поголів’я й повернутися до роботи на очищених від мін ділянках.
Ваучери, сховища та гранти для фермерів
Фермерські господарства у постраждалих районах отримали адресну підтримку для продовження виробництва. Ваучери на насіння сільськогосподарських культур і добрива дісталися 551 фермеру: 350 із них підтримали в межах відновлення після розмінування, а 201 — для проведення посівних кампаній. Сукупна вартість цієї ваучерної допомоги склала 1,65 мільйона доларів. Виробникам жита ФАО передала 24 модульні зерносховища, ще 76 одиниць мають надійти найближчим часом, що дає господарствам змогу безпечніше зберігати врожай і зменшити післязбиральні втрати. Грантову підтримку на загальну суму 488 700 доларів отримали 32 фермери й агропідприємства, серед них троє виробників вина на півдні країни з першими грантовими виплатами, 24 фермери на заході з другими виплатами та п’ять агробізнесових агрегаторів, які теж отримали другий транш.
Читайте також:
Грант на сонячні панелі 2026 — хто отримає до 2 млн грн
Обладнання для контролю, лісівництва й рибних запасів
Технічна частина допомоги охопила державні установи. Регіональні органи у сфері безпечності харчових продуктів і захисту споживачів у Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Запорізькій областях отримали сім комплектів для фітосанітарного моніторингу, які посилюють інспекції здоров’я рослин, нагляд за шкідниками та відбір зразків. Польову роботу полегшать шість навігаційних пристроїв Garmin GPS 67. Українська державна асоціація лісовпорядкування отримала шість комплектів ноутбуків і моніторів, чотири плотери, сканер, автомобіль Renault Duster та спеціалізоване лісівниче обладнання, серед якого лазерні й ультразвукові висотоміри та реласкопи для інвентаризації, картографування й польових обстежень лісів. Державній науковій установі «Інститут рибного господарства, морської екології та океанографії» передали портативний ехолот SIMRAD EK80 для гідроакустичних досліджень, оцінки рибних запасів і моніторингу водного середовища.
Партнерство та джерела фінансування
ФАО координує роботу з урядом України, зокрема з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, місцевими адміністраціями, агенціями ООН і громадськими організаціями. Спільно зі Світовою продовольчою програмою (ВПП), Управлінням ООН з обслуговування проєктів і структурами протимінної діяльності організація відновлює безпечний доступ дрібних фермерів і сільських родин до угідь. Партнерство з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців спрямоване на сталі рішення для внутрішньо переміщених осіб у прифронтових регіонах. Фінансування програми забезпечують десятки держав і фондів, серед них Австралія, Австрія, Бельгія, Канада, Чехія, Данія, Європейський Союз, Фінляндія, Франція, Німеччина, уряд Фландрії, Ірландія, Італія, Японія, Японське агентство міжнародного співробітництва, Люксембург, Фонд Луї Дрейфуса, Фонд Міндеру, Норвегія, Польща, Катарський фонд розвитку, Туреччина, Гуманітарний фонд для України, Фонд відновлення громад України та місто Ульсан у Республіці Корея.
Читайте також:
Як війна змінює українські медіа та руйнує міф про західні стандарти