6 червня 2026 року минає три роки з дня підриву Каховської гідроелектростанції — однієї з найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії незалежної України та усієї Європи. Подія сталася на другому році повномасштабної війни і дотепер визначає життя кількох південних регіонів.
Каховська гідроелектростанція стояла на Дніпрі біля Нової Каховки в Херсонській області й була останнім ступенем каскаду дніпровських ГЕС. Будівництво станції розпочалося у 50-х роках двадцятого століття, першу турбіну встановили у 1955 році, а встановлена потужність становила близько 351 МВт. Станція разом із водосховищем формувала водний баланс величезної території, забезпечуючи питну воду, зрошення полів і технічні потреби промисловості. Нова Каховка та сама ГЕС перебували під окупацією російських військ ще від початку вторгнення, і разом зі станцією заручниками опинилися всі фахівці, що працювали на об’єкті.
Близько третьої години ночі 6 червня 2023 року греблю гідроелектростанції було підірвано. За даними «Укргідроенерго», закладена в кількох місцях вибухівка пошкодила конструкції станції, що поступово призвело до руйнування всього гідровузла та неконтрольованого скиду води з Каховського водосховища. Мільйони тонн води ринули вниз за течією, зносячи все на своєму шляху.
Читайте також:
Екологічні втрати України від війни перевищили 6 трлн грн
Масштаб затоплення став зрозумілим у перші ж години. Під воду пішли 620 квадратних кілометрів територій у чотирьох областях — Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській, а постраждали 100 тисяч жителів цих регіонів. Потоки накрили десятки населених пунктів на правому й лівому берегах Дніпра, змусивши тисячі людей покинути домівки; під водою опинилися житлові квартали, дороги, сільськогосподарські угіддя та об’єкти інфраструктури.
Екологічні втрати виявилися не меншого масштабу. Було знищено екосистеми пониззя Дніпра, загинули тварини й риба, а багато територій виявилися забруднені відходами та нафтопродуктами. Каховське водосховище, яке довгі роки забезпечувало водою значну частину півдня України, стрімко міліло. Окрему тривогу викликала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції. Станція використовувала воду з водосховища для технічних потреб, тож падіння рівня поставило під питання її охолодження.
Економічна оцінка збитків зростала разом із дослідженням події. Згідно зі звітом уряду України та ООН станом на 17 жовтня 2023 року, прямі збитки інфраструктурі та активам оцінювалися у 2,79 млрд доларів, тоді як загальний розмір збитків перевищив 11 млрд, а потреби на відновлення й відбудову склали близько 5,04 млрд доларів. За окремими підрахунками, оприлюдненими на порталі ООН в Україні, руйнування станції коштувало країні майже 14 млрд доларів. Масштаб події порівнюють із найважчими аваріями минулого. «Укргідроенерго» називає 6 червня 2023 року найбільшою техногенною катастрофою з часів вибуху на Чорнобильській АЕС.
Через три роки південь країни досі стикається з тим, що залишила по собі та ніч. На місці колишнього водосховища змінився природний ландшафт, частина населених пунктів усе ще долає підтоплення та зруйновану інфраструктуру, а відновлення територій потребуватиме багатьох років. Підрив позначився на водопостачанні регіонів, роботі зрошувальних систем і стані сільського господарства, і ці процеси тривають донині. Дата залишається нагадуванням про подію, яка одночасно змінила екологічну, гуманітарну та економічну реальність кількох областей.
Читайте також:
Інтегрована візія річки Дніпро: про що спільний проєкт Ro3kvit та Greenpeace
