Протягом квітня 2026 року бойові дії продовжували виштовхувати цивільне населення зі своїх домівок у східних та північних регіонах України. За даними Кластеру охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, через транзитні центри країни пройшли близько 11 340 осіб. Ця цифра відображає масштаб переміщення, спричиненого нестабільністю на лінії фронту, руйнуванням критичної інфраструктури та обов’язковими евакуаціями, які оголошували місцеві органи влади протягом місяця.
Звіт фіксує реакцію гуманітарної спільноти на цей потік людей. Сімнадцять партнерських організацій працювали у шести транзитних центрах, забезпечуючи прибулих первинною медичною допомогою та психосоціальною підтримкою. Загалом партнери охопили своїми послугами 3 881 людину, з яких 3 097 отримали первинну медичну допомогу, а 784 — допомогу у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
Звідки і куди рухалися люди
Найбільший відтік населення зафіксували у Донецькій області. Люди залишали передусім Краматорськ та Слов’янськ, де тривалі бойові дії поєдналися з нестабільністю фронту та перебоями у постачанні газу й води. У відповідь на ситуацію обласна влада наприкінці березня відкрила Проміжний пункт евакуації у Слов’янську, а 21 квітня запрацював ще один такий пункт у Краматорську.
Дані Матриці відстеження переміщень Міжнародної організації з міграції свідчать, що за місяць з обстежених населених пунктів виїхало понад 24 тисячі людей. Приблизно три чверті цих переміщень припали на другу половину квітня, що вказує на загострення обстановки ближче до кінця місяця.
Реєстрація прибулих була найвищою у транзитному центрі Лозової, куди звернулися 5 293 особи. Друге місце посіло місто Харків з 1 865 зареєстрованими, третє — Павлоград, де облік пройшли 1 603 людини. Більшість евакуйованих походили саме з Донецької області.
Харківщина додала до загальної картини близько 1 970 нових переміщених осіб, чому посприяли зміни на лінії фронту в північних районах. Обов’язкові евакуації та посилення бойових дій також штовхали людей до виїзду в Дніпропетровській, Сумській та Запорізькій областях.
Мережа прийому розширилася 1 квітня, коли у Шостці на Сумщині відкрили новий транзитний центр. Він мав відповісти на переміщення з північного сходу країни, і протягом місяця тут зареєстрували понад 500 осіб.
Читайте також:
Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу — під загрозою чверть території
Як працювала медична допомога
У квітні сімнадцять партнерів Кластеру охорони здоров’я розгорнули мобільні виїзні бригади у шести транзитних центрах. Команди надавали базову первинну медичну допомогу та психосоціальну підтримку, координуючись із місцевою владою. Щоб забезпечити належне покриття і не дублювати послуги, партнери працювали за ротаційною системою.
Кластер охорони здоров’я разом із Кластером захисту, Управлінням ООН з координації гуманітарних справ та співголовою Групи координації в галузі охорони здоров’я здійснив виїзд до двох Проміжних пунктів евакуації в Донецькій області. Медична допомога там залишається доступною через наявні установи, а партнери підсилюють підтримку через пожертви безрецептурних ліків і щоденну присутність у визначених транзитних центрах уздовж евакуаційного маршруту.
У Шостці на Сумщині Кластер охорони здоров’я координував роботу з партнером, який уже підтримував розташований неподалік заклад первинної медичної допомоги. Така домовленість мала гарантувати, що медичні послуги будуть доступні прибулим до транзитного центру за потреби.
Харківщина
На Харківщині картина прибуття людей до транзитного центру міста Харкова змінювалася протягом місяця. Найбільший потік припав на період з 8 по 15 квітня, після чого кількість прибулих поступово зменшувалася до кінця місяця. У центрі працювали дев’ять партнерів, які охопили послугами 906 осіб. Із них 775 отримали первинну медичну допомогу, а 131 — психосоціальну підтримку.
Транзитний центр Лозової прийняв найбільшу кількість евакуйованих серед усіх пунктів. Сім партнерів охопили тут послугами 1 231 людину, з яких 1 033 отримали первинну медичну допомогу і 198 — психосоціальну підтримку. Динаміка прибуття була нерівномірною з помітним піком у середині місяця.
Читайте також:
Як кластер раннього відновлення ООН формує план дій для України під час війни
Дніпропетровщина
Дніпропетровська область приймала переміщених у кількох транзитних центрах одночасно. У Павлограді шість партнерів надали допомогу 647 особам — 393 з них первинну медичну і 254 психосоціальну. Кількість прибулих сягнула максимуму в період з 16 по 23 квітня.
Транзитний центр Волоське обслуговували вісім партнерів, які охопили 541 людину, з них 428 первинною медичною допомогою і 113 психосоціальною. Найбільший потік прибув сюди в першій половині місяця.
На транзитному центрі залізничного вокзалу Дніпра працювали чотири партнери, які надали послуги 108 особам — 85 первинної медичної допомоги і 23 психосоціальної. У Запоріжжі чотири партнери охопили 448 людей, серед яких 383 отримали первинну медичну допомогу та 65 психосоціальну. У цьому центрі також працював місцевий фельдшер, як зафіксовано станом на 30 квітня.
Перешкоди на шляху допомоги
Евакуйовані, які прибувають до транзитних центрів, часто стикаються з труднощами в доступі до публічних послуг через відсутність особистих документів. Це тимчасово обмежує їхній доступ до медичної допомоги та ліків у межах програми «Доступні ліки».
Пацієнтів у критичному стані направляють до найближчих лікарень, тоді як люди з незначними травмами зазвичай покладаються на партнерів у транзитних центрах для подальшого догляду, зокрема обробки ран. Зважаючи на короткий час перебування, гуманітарна медична підтримка залишається необхідною для своєчасного доступу до базових послуг.
Проблеми з доступністю середовища зберігаються для людей з інвалідністю, які повідомляють про бар’єри під час входу до транзитних центрів і пересування всередині них. Ситуація підкреслює потребу в подальших адаптаціях, щоб зробити приміщення інклюзивними.
Брак фінансування вплинув на покриття послугами безпосередньо. Через дефіцит коштів два партнери припинили розгортання мобільних виїзних бригад у транзитних центрах Харківщини та Запоріжжя у квітні. Кластер охорони здоров’я активно координує зусилля, щоб пом’якшити прогалини в покритті та зберегти безперервність догляду для евакуйованих.
Читайте також:
Молодь Чернігівщини: безробіття, брак просторів і надія на зміни